Від першого рейсу до останнього дня
Леонід Дубінін розпочав роботу водієм у 1959 році. Протягом кар’єри він працював у трьох ключових підрозділах столиці: 1-му, 2-му та 3-му тролейбусних депо.
Першою моделлю, на якій працював молодий водій, був МТБ-82 — радянський тролейбус, що експлуатувався в Києві з 1947 по 1974 роки. Ця модель була однією з перших масових тролейбусів післявоєнного періоду, оснащеною непрямою неавтоматичною реостатно-контакторною системою керування.
Леонід Ілларіонович став свідком та безпосереднім учасником еволюції київського транспорту, опанувавши майже всі типи рухомого складу, що виходили на лінії міста за шість десятиліть.
Усі моделі київських тролейбусів
За часів незалежності Дубінін працював у тролейбусному депо №2 на усіх моделях тролейбусів, що там експлуатувалися. Серед них чеські Škoda 9Tr (зокрема, на тролейбусних поїздах), Škoda 14Tr, Škoda 15Tr, українські ЮМЗ Т1, Київ-12, ЛАЗ E183D1, ЛАЗ E301.
Останніми моделями, якими він керував, стали сучасні українські тролейбуси Богдан Т701 та Т901, включно з найновішими на сьогодні Т70117 та Т90117. «Мабуть, жодної людини, яка би перевозила пасажирів і на МТБ-82, і на Богдані Т90117, більше не існує в принципі», — зазначають автори повідомлення.
Це унікальний випадок у історії українського електротранспорту — перші МТБ-82 почали надходити до Києва в 1947 році, а останні Богдан Т90117 вийшли на маршрути в 2020-х. Між ними — майже 80 років технологічної еволюції, яку Леонід Дубінін пройшов за кермом.
Незмінний господар тролейбуса №2443
Багато років Леонід Дубінін працював на тролейбусі ЮМЗ Т1 №2443, будучи його незмінним господарем. Цей український тролейбус, вироблений на Южмашзаводі в Дніпропетровську, став символом радянської епохи київського електротранспорту.
ЮМЗ Т1 — перший масовий тролейбус, розроблений в УРСР у 1960-х роках. Модель відзначалася надійністю та довговічністю, що дозволило багатьом машинам пропрацювати на маршрутах понад 30 років. Саме такі надійні машини та відданість професії дозволили Леоніду Ілларіоновичу провести за кермом понад шість десятиліть.
Шість десятиліть за кермом
60 років роботи водієм тролейбуса — абсолютний рекорд для київського електротранспорту. Леонід Дубінін розпочав кар’єру в епоху Хрущова, коли Київ активно розвивав систему електротранспорту, та працював до наших днів, коли столиця переходить на сучасні електробуси та тролейбуси з автономним ходом.
За ці роки він бачив, як змінювався Київ — від невеликих радянських тролейбусів на 60 місць до сучасних низькопідлогових машин на 100+ пасажирів. Технології пройшли шлях від механічних контролерів до електронних систем керування, від простих струмоприймачів до складних систем рекуперативного гальмування.
За даними транспортних експертів, пік розвитку тролейбусних перевезень у світі припав на період між світовими війнами і перші післявоєнні часи. Леонід Дубінін застав розквіт цієї системи в Києві та працював навіть тоді, коли багато міст світу відмовлялися від тролейбусів на користь автобусів.
Світла пам’ять
«Світла пам’ять про нього назавжди залишиться в серцях колег, рідних і всіх, хто його знав. Щирі співчуття родині та близьким», — йдеться в повідомленні «Пасажирів Києва».
Леонід Ілларіонович Дубінін залишив після себе не лише спогади колег, але й унікальний приклад відданості професії. Шість десятиліть за кермом тролейбуса — це не просто робота, а справжнє життя, присвячене київському електротранспорту.
Чому це важливо знати
Леонід Дубінін — жива історія київського електротранспорту, яка перетворилася на легенду. Його 60-річний стаж за кермом тролейбуса є абсолютним рекордом для столиці та, ймовірно, для всієї України. Він єдиний, хто перевозив киян і на радянських МТБ-82 1950-х років, і на сучасних українських Богдан Т90117 2020-х — за його кар’єру змінилося чотири покоління тролейбусів. Через його життя можна прослідкувати всю еволюцію київського громадського транспорту — від післявоєнного відновлення до сучасної модернізації. Такі люди, як Леонід Ілларіонович, — це не просто водії, а справжні професіонали старої школи, для яких робота була покликанням, а не просто джерелом заробітку. Його відданість професії — приклад для молодих водіїв та нагадування про те, що за технічним прогресом завжди стоять конкретні люди, які присвячували своє життя служінню місту.
