Колекція включає як раритетні зразки, зібрані самим Іваном Гончаром, так і нові надходження, частина яких була врятована завдяки ініціативі «Спільний спадок». Кошти на оцифрування вдалося зібрати під час благодійного заходу «Кураж», а над втіленням працювала команда музейних співробітників та IT-фахівців.

Проєкт є не лише культурною ініціативою, а й спробою продовжити живу традицію — автори закликають черпати натхнення з експонатів для створення власних вишиванок.

У найближчі місяці музей планує доповнити колекцію сотнями інших зразків із фондів та архівів, відкриваючи публіці багатство українського декоративно-ужиткового мистецтва.

Чому це важливо знати

Оцифрування вишиванок — це збереження культурної спадщини в умовах війни та водночас відкриття її для широкої аудиторії. Онлайн-доступ до автентичних зразків дозволяє не лише досліджувати регіональні особливості української вишивки, а й надихає на відновлення й продовження традицій у сучасному одязі. Це крок до формування національної ідентичності через побутову й художню спадщину.