Що саме вирішив Верховний Суд

Суд розглядав касаційну скаргу громадської організації на дозвіл №ІУ113181171313 від 27 квітня 2018 року, виданий на комплексну забудову мікрорайонів житлового масиву «Осокорки-Центральні» у Дарницькому районі. Верховний Суд залишив у силі рішення Шостого апеляційного адміністративного суду, який раніше відмовив у скасуванні дозвільної документації.

Ключовим аргументом громадської організації було те, що будівництво зачіпає територію охоронюваного ландшафту. Однак суд не визнав цей аргумент визначальним: апеляційна інстанція дійшла висновку, що межі екопарку «Осокорки» офіційно не визначені, а сам парк не створено у порядку, передбаченому законом.

Чому це не остаточна крапка у конфлікті

Попри те, що це конкретне рішення є остаточним, юридичні процеси навколо забудови тривають. Йдеться лише про один із елементів правової позиції у справі — скасування дозволу на будівельні роботи. Інші спори, пов’язані зі статусом території та діями забудовника, залишаються відкритими.

Активісти неодноразово заявляли про намір подавати нові позови. Як ми раніше писали, громада послідовно оскаржує дозвільні рішення в різних інстанціях, прагнучи створити на цій території ландшафтний парк.

Позиція забудовника і громади

Девелопер Stolitsa Group розцінює рішення як підтвердження законності проєкту на найвищому судовому рівні. У компанії наголошують, що Верховний Суд раніше вже підтверджував чинність договору оренди землі, Детального плану території та містобудівних умов.

Натомість громадська організація сприймає це як програну битву, але не кінець історії. Активісти підкреслюють, що використовуватимуть усі правові механізми для захисту території. Як ми раніше писали, навколо «Осокорківських лук» точиться окремий судовий процес.

Історія забудови Осокорків

Спір навколо озер Тягле і Небреж триває роками. Проєкт стартував ще за часів банку «Аркада», а після його банкрутства у 2020 році добудову під брендом H2O продовжила Stolitsa Group. У квітні 2025 року Волинський окружний адміністративний суд скасував дозвіл на будівництво, проте у серпні того ж року апеляція переглянула це рішення.

Територія неодноразово ставала ареною протистоянь: активісти фіксували пожежі та вирубку дерев, а також підсипання озера. Як ми раніше писали, забудовник планував засипати частину озера Небреж під будівництво.

Чому це важливо знати

Доля Осокорків — це не лише питання одного житлового комплексу, а й прецедент для всіх природних територій Києва, які не мають остаточно оформленого охоронного статусу. Рішення показує, що формальна невизначеність меж екопарку може стати підставою для дозволу на забудову. Для киян це сигнал: захист зелених зон потребує не лише активізму, а й завершеного юридичного оформлення територій.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у Києві забудовники нерідко використовують судові механізми проти активістів — і навпаки. Конфлікт навколо Осокорків залишається одним із найбільш резонансних кейсів протистояння громади та девелоперів у столиці.