Скільки зелені з’явилося у Києві

Комунальні підприємства по утриманню зелених насаджень столиці висадили 7 015 дерев, 70 210 кущів і майже 5,8 мільйона однорічних та багаторічних квітів. До озеленення також долучилися меценати — вони профінансували висадку ще 498 дерев і 110 кущів.

Лісопаркові господарства заліснили 9,1 гектара, де висадили 234,2 тисячі сіянців головних лісотворних порід. З них 179,2 тисячі — хвойні породи дерев.

Природоорієнтовані рішення: що це і навіщо

Київ продовжує впроваджувати сучасні екологічні підходи до утримання зелених територій. Кожна ініціатива має практичну користь для киян.

Дощові садки — облаштовано 5 локацій загальною площею 915 квадратних метрів. Це заглиблені клумби з вологолюбними рослинами, які збирають дощову воду під час злив. За даними Департаменту захисту довкілля, такі садки здатні поглинати до 90% води, що потрапляє на їхню поверхню. Завдяки цьому знижується навантаження на каналізацію та зменшується ризик підтоплень.

Будиночки для комах — встановлено на 32 локаціях по всьому місту. Вони створюють житло для диких бджіл і корисних комах, які запилюють рослини та підтримують міську екосистему.

Ділянки без скошування — організовано 90 зон загальною площею 234,48 гектара. Такі ділянки створюють сприятливі умови для гніздування птахів, живлення комах і підтримки біорізноманіття. Це поширена практика у Лондоні, Відні та Берліні.

Плавучий острів — створено 1 об’єкт для природної фільтрації води у водоймах.

Декоративні луки — облаштовано 34 ділянки на площі 2,54 гектара. Це багаторічні трави, які потребують менше догляду, ніж звичайні газони, і водночас живлять комах-запилювачів.

Боротьба з амброзією

На балансових територіях Київзеленбуду та комунальних підприємств ліквідували вогнища амброзії полинолистої на 232 локаціях загальною площею 67,48 гектара. Амброзія — один із найсильніших алергенів, тому її знищення безпосередньо впливає на здоров’я киян, особливо алергіків.

Нові простори для відпочинку

Протягом 2025 року створили 19 нових мініскверів — локальних просторів для відпочинку мешканців у різних районах міста. На 11 локаціях встановили зелені меблі загальною площею 157,8 квадратних метра. Це лавки та столи з озелененням, які роблять перебування у парках комфортнішим.

Які сквери відремонтували

У 2025 році реалізували низку проєктів із благоустрою та капітального ремонту:

Оболонський район — відремонтували сквер на Вишгородській, 10-12, де оновили дитячі та спортивні майданчики й встановили нові лавки та урни.

Дніпровський район — оновили парк біля Будинку культури ДВРЗ і сквер на вулиці Митрополита Андрія Шептицького, 5. У парку з’явилися нові дитячі та спортивні майданчики.

Дарницький район — провели капітальний ремонт скверу імені Кошиця біля Дарницької районної адміністрації з інклюзивним спортивно-ігровим майданчиком. Також відремонтували сквер імені Павла Горянського.

Голосіївський район — оновили сквер у провулку Моторному.

Святошинський район — частково виконали капремонт скверів на Берестейському проспекті в межах фінансування.

На 2026 рік запроєктовано капітальний ремонт парку відпочинку на Берестейському проспекті, 133-135 та скверу «Закоханих» на розі вулиць Геннадія Афанасьєва і Ялтинської у Дарницькому районі.

Підготовка до зими

Для безпечного та екологічного утримання парків і скверів у зимовий період заготовили 67,125 тонни бішофіту та 121,9 тонни гранітної крихти. Ці матеріали використовуватимуть на 136,63 гектарах доріжок, сходів і майданчиків замість звичайної солі.

Уздовж автомобільних доріг встановили захисні екрани та захист для лунок дерев на 17 локаціях площею 6 076 квадратних метрів. Це допомагає рослинам краще переносити зимовий період і захищає їх від реагентів.

Чому це важливо знати

Природоорієнтовані рішення не просто прикрашають місто — вони роблять життя киян комфортнішим і безпечнішим. Дощові садки запобігають підтопленням під час сильних злив, ділянки без скошування підтримують популяції корисних комах і птахів, а екологічні протиожеледні матеріали не руйнують взуття та не шкодять тваринам. Кожна з цих ініціатив — це крок до того, щоб Київ краще адаптувався до кліматичних змін і став прикладом для інших українських міст.