Візуально столиця виглядає майже як до повномасштабної війни: кав’ярні та пекарні повні, на дорогах затори, вулиці жваві. Але аналіз фармацевтичних продажів малює зовсім іншу картину. На відміну від кави чи одягу, ліки прив’язані до фізичної присутності людини — якщо вона живе у місті, вона купує препарати в місцевій аптеці.

Аналіз продажів компаній «Фармак», «Дарниця» та «Артеріум» засвідчив суттєве падіння обсягів реалізації. Саме ці дані дозволяють економістам робити висновки, які офіційна статистика поки що не підтверджує через відсутність перепису населення.

Чому це відбувається

Україна не проводила повноцінного перепису населення з 2001 року, а війна зробила будь-які демографічні оцінки ще складнішими. Мільйони людей виїхали за кордон, стали біженцями, інші переселилися в межах країни. При цьому багато хто формально зберігає реєстрацію в Києві, платить податки в Україні або навіть здає тут житло — але фізично перебуває у Кракові, Празі чи Берліні.

Тому економісти шукають непрямі індикатори реальної присутності людей. Фармацевтичний ринок виявився одним із найточніших: медичні потреби неможливо «перенести» — ліки купуються там, де людина живе. Різницю між офіційними оцінками та реальним населенням фахівці називають «демографічним боргом» — це українці за кордоном і на окупованих територіях.

Хто відповідає

Питання демографічного обліку в Україні перебуває у сфері відповідальності Державної служби статистики та Кабінету міністрів. Підготовка до електронного перепису обговорюється вже кілька років, однак повномасштабна війна суттєво ускладнила його проведення. За оцінку реальної ситуації з населенням також відповідають місцеві органи влади, зокрема Київська міська державна адміністрація, яка планує міські ресурси та інфраструктуру.

Фармацевтичні компанії — «Фармак», «Дарниця» та «Артеріум» — є найбільшими українськими виробниками ліків. Їхні дані щодо продажів є відкритими для аналітиків і дослідників та використовуються як один із індикаторів для непрямих демографічних оцінок.

Що роблять зараз

Київ поступово адаптується до нових реалій. Місто втратило значну частину мобільного населення — студентів, молодих IT-спеціалістів, сімей із маленькими дітьми. Натомість зросла частка людей старшого віку, військових, переселенців і тих, хто приїздить на лікування або працює вахтовим методом.

Ці зміни вже помітні в повсякденному житті столиці. У багатьох школах зникли переповнені класи, а в окремих районах з’явилися вільні місця. Попит на ринку нерухомості змістився з трикімнатних квартир у бік однокімнатних і тимчасового житла. Кількість реабілітаційних центрів і приватних клінік різко збільшилася. Аптечні мережі відкриваються швидше, ніж магазини дитячих товарів.

Фактично столиця переходить від моделі «місто студентів і сервісів» до моделі адміністративно-медичного центру. Тут більше державних функцій, військових структур, лікарень і реабілітації — і менше масового споживання. Це пояснює парадокс, який помічають кияни: затори на дорогах повернулися, а дитячі майданчики залишаються помітно порожнішими.

Чому це важливо знати

Точне розуміння реальної кількості та складу населення Києва критично важливе для планування міської інфраструктури, медичних послуг, транспорту та освіти. Якщо місто планує ресурси на основі завищених показників, це призводить до неефективного розподілу бюджету. Якщо ж, навпаки, потреби окремих груп недооцінені — страждають конкретні люди.

Зростання кількості реабілітаційних центрів та приватних клінік свідчить про те, що Київ стає медичним хабом країни в умовах війни. Це вимагає від міської влади відповідного розвитку медичної інфраструктури, підготовки кадрів та планування бюджетних видатків.

Крім того, дані про фармацевтичні продажі реагують швидше за будь-яку державну статистику. Вони можуть стати важливим інструментом для моніторингу реальних демографічних процесів — до того моменту, поки країна не зможе провести повноцінний перепис.

Раніше ми писали

Ми раніше писали про чисельність населення Києва у 2025 році — за останніми даними, у столиці проживає приблизно 3 мільйони осіб, що виявилося дещо вищим за деякі прогнози. Також ми повідомляли про нові канали подання заяв на отримання державної допомоги для внутрішньо переміщених осіб — категорії населення, яка суттєво впливає на демографічну структуру столиці.