Чому це відбувається

Коротке замикання виникає тоді, коли електричний струм іде в обхід штатного кола — через пошкоджену ізоляцію, вологу або технічні прорахунки під час монтажу. У Києві значна частина житлового фонду зведена ще за радянських часів, коли проводку розраховували на значно менше навантаження, ніж сучасна техніка споживає щоденно.

ДСНС виділяє чотири основні причини коротких замикань у помешканнях: пошкоджена або зношена ізоляція електропроводів, перенавантаження мережі через одночасне використання багатьох приладів, проникнення вологи в електропроводку — особливо у ванних кімнатах і на кухнях, а також технологічні порушення під час первинного монтажу або ремонту електрики.

Додатковий чинник ризику — нестабільне електропостачання в умовах воєнного часу. Перепади напруги під час відновлення мережі після відключень прискорюють знос ізоляції та підвищують ймовірність займань у будинках зі старою проводкою.

Як розпізнати небезпеку

Рятувальники перелічують ознаки, які мають насторожити мешканця: іскри або дим з розеток і вимикачів, відчутний нагрів цих точок, характерний запах «горілої проводки», мерехтіння освітлення без видимої причини, а також часте спрацювання автоматичних вимикачів — так званих «автоматів».

Якщо хоча б одна з цих ознак присутня, необхідно одразу звернутися до кваліфікованого електрика — не намагатися усунути несправність самостійно. Якщо вже виникло займання, слід негайно телефонувати за номерами 101 або 112.

Хто відповідає

Відповідальність за стан електромережі у квартирі несе її власник або орендар. У місцях загального користування багатоквартирного будинку — під’їздах, підвалах, технічних поверхах — відповідальність покладається на управляючу компанію або ОСББ. Контроль і профілактику пожеж у житловому секторі здійснює Головне управління ДСНС України у місті Києві, яке також проводить роз’яснювальну роботу з населенням.

У разі порушення правил пожежної безпеки, що спричинило загибель людини, відповідальність настає за частиною 2 статті 270 Кримінального кодексу України — як ми вже писали у подібних трагічних випадках на Київщині.

Що роблять зараз

ДСНС публікує профілактичні нагадування та рекомендує мешканцям виконати кілька конкретних кроків. По-перше, своєчасно замінювати пошкоджену або зношену проводку — особливо якщо будинок зведено більше 30 років тому. По-друге, не підключати одночасно велику кількість потужних приладів до однієї мережі: пральна машина, електрочайник, мікрохвильовка та обігрівач у сумі легко перевищують допустиме навантаження для старої проводки.

По-третє, встановити автоматичні вимикачі відповідного номіналу — вони автоматично розривають ланцюг у разі перевантаження і запобігають займанню. По-четверте, стежити за тим, щоб електропроводка не контактувала з вологою — особливо у ванних кімнатах і на кухнях. Нарешті, під час будь-яких електромонтажних робіт використовувати лише сертифіковані матеріали й залучати фахівців.

Чому це важливо знати

316 пожеж лише через одну причину — коротке замикання — означає в середньому близько шести таких пожеж щотижня тільки в київських квартирах і приватних будинках. Кожна з них загрожує не лише майну, а й життям мешканців та їхніх сусідів. Враховуючи, що значна частина київського житлового фонду — будинки радянської забудови з проводкою 40–60-річної давнини, ризик залишається системним і не зменшиться сам по собі.

За даними ДСНС, які ми наводили раніше, протягом 2025 року рятувальники по всій Україні загасили майже 93 тисячі пожеж — в середньому понад 250 на добу. Київ у цій статистиці посідає помітне місце, і значна частина інцидентів пов’язана саме з побутовою електрикою.

Раніше ми писали

У вересні 2025 року ми розповідали про масштабну пожежу на Ружинській, де вигорів дах п’ятиповерхового житлового будинку площею 1500 кв. м — ситуація наочно показала вразливість старого житлового фонду столиці. У січні 2026 року ми також писали про пожежу на вулиці Малинській у Святошинському районі, де рятувальники дві з половиною години гасили вогонь — черговий доказ того, що загроза займань у столиці залишається постійною.