Чому Київ випередив інші міста

За словами Загуменного, перше місце у рейтингу — результат не окремого рішення, а системної роботи. Столиця перестала сприймати відкриті дані як формальний обов’язок і перетворила їх на частину політики підзвітності та сучасного доступу до публічної інформації. Загуменний наголосив, що місто свідомо рухалося до моделі, в якій публічна інформація має бути не просто оприлюднена, а доступна, зрозуміла, структурована і придатна до використання.Одним із ключових управлінських кроків став перехід у 2024 році до принципу «єдиного вікна» на державному порталі відкритих даних. Це зробило систему публікації наборів зрозумілішою для користувачів і керованішою для міста, а також дало змогу уникнути розпорошеності інформації між різними розпорядниками. Водночас КМДА приділяє увагу не лише кількості, а й якості даних — їхній актуальності, машиночитності та регулярності оновлення.Результат Києва підтвердила експертка з відкритих даних Міністерства цифрової трансформації Марина Остренська під час панельної дискусії «Як відкриваються дані в умовах воєнного стану». Дослідження «Прозорі міста» — це програма Transparency International Ukraine, яка оцінює прозорість та відкритість міських адміністрацій за низкою показників, зокрема доступність бюджетних даних, земельних та містобудівних рішень, а також рівень розвитку відкритих даних.

Які дані вже доступні киянам

Наразі місто послідовно відкриває набори даних у різних сферах міського життя. Зокрема, опубліковано інформацію про фінансову звітність комунальних підприємств, статистику опрацювання звернень на гарячу лінію 1551, геопросторові дані Мапи доступності, а також відомості про тимчасові споруди та ярмарки. Загалом столиця вже оприлюднила 76 наборів відкритих даних.Частина цих даних уже інтегрована в застосунок «Київ Цифровий», де працюють мапи транспорту, доступності та стійкості. Завдяки відкритим даним розробники можуть створювати додатки та сервіси, корисні для киян, а громадські організації — контролювати роботу міської влади. Як ми раніше повідомляли, КМДА готує до запуску окремий міський Портал даних, який об’єднає відкриту інформацію всіх підрозділів на одній платформі.

Які виклики стоять перед містом

Попри лідерство, відкриття даних на рівні міста залишається непростим завданням. Загуменний назвав головною проблемою кадрове питання — недостатню підготовку відповідальних спеціалістів та плинність кадрів. Складнощі додають різні джерела формування інформації, необхідність узгодження між підрозділами, а також ризики у частині безпеки та захисту чутливої інформації.Окремим викликом залишається управлінська дисципліна самих розпорядників: розуміння стандартів, відповідальність за оновлення наборів і внутрішня координація. Ці питання загострюються в умовах воєнного стану, коли ресурси міської влади обмежені, а частина даних може бути чутливою з безпекових міркувань. Попри це, Загуменний переконаний, що відкритість залишається пріоритетом навіть у воєнний час, адже саме доступ до достовірної інформації зміцнює довіру між владою і громадою.

Що планує КМДА у сфері відкритих даних

Серед найближчих планів міста — публікація нових наборів даних. Зокрема, столиця має оприлюднити результати опитувань у застосунку «Київ Цифровий», дані про якість повітря та інформацію про пільговий проїзд у громадському транспорті.Паралельно місто працює над розвитком інтерактивних дашбордів, мап і нової платформи — Порталу даних Києва. За задумом, портал матиме розширені можливості: дані стануть інтерактивними завдяки інтеграції з картами, дашбордами та системою автоматичної перевірки машиночитності. Користувачі зможуть не лише завантажувати файли, а й аналізувати та візуалізувати інформацію прямо на сайті.Загуменний підкреслив, що відкриті дані є одним з ключових інструментів цифрової трансформації міського управління. Вони створюють основу для нових сервісів і обґрунтованіших управлінських рішень. Розвиток відкритих даних також є важливим кроком до цифрової та інформаційної безбар’єрності міста: доступ до якісних структурованих даних дає змогу громадянам краще розуміти роботу міської влади.

Раніше ми писали

Столиця продовжує нарощувати цифрову інфраструктуру та підвищувати стандарти роботи з громадянами. Як ми повідомляли, у березні 2026 року ЦНАП Києва отримав європейський сертифікат якості CAF — перший серед органів місцевого самоврядування в Україні. А телефонна лінія підтримки «Київ поруч» за перший місяць роботи надала 270 консультацій мешканцям столиці.