Хто приїхав до Київської політехніки

Робочу зустріч провели представники чотирьох організацій: Університету Південної Данії, Ольборзького університету, Наукового парку «Фінкорд-Політех» та компанії SkyFall. Саме КПІ ім. Ігоря Сікорського став майданчиком для переговорів, що стосуються довгострокової наукової та освітньої взаємодії між двома країнами.

Університет Південної Данії — один із найбільших університетів Скандинавії, що спеціалізується на технічних та інженерних дисциплінах. Ольборзький університет відомий своїм проблемно-орієнтованим підходом до навчання та сильними науковими школами в галузі ІТ, телекомунікацій і сталого розвитку. Обидва виші входять до переліку провідних європейських технічних університетів і мають досвід участі у міжнародних дослідницьких консорціумах.

Що обговорювали на зустрічі

Учасники обговорили конкретні кроки до запуску спільних проєктів у кількох напрямах.

Першим є дослідження з мікроелектроніки, телекомунікацій, радіоінженерії та енергетики — дисциплін, у яких КПІ традиційно має сильні наукові школи. Ці галузі критично важливі для сучасної оборонної та цивільної промисловості, тому інтерес данських університетів до них цілком закономірний.

Другий напрям — відкриття спільних лабораторій на базі факультетів та інститутів КПІ. У таких лабораторіях партнери разом зі студентами й науковцями розроблятимуть і тестуватимуть новітні технології. Це дозволить студентам залучатися до реальних міжнародних проєктів ще під час навчання, а не після його завершення.

Окремо йшлося про освітні програми та академічні обміни з акцентом на практичний досвід. Учасники підкреслили: студенти та молоді дослідники мають мати реальну можливість брати участь у спільних проєктах, а не лише обмінюватися теоретичними знаннями.

Четвертий блок переговорів стосувався формування ланцюжка «університет — бізнес». Йдеться про механізм, за якого наукові розробки, створені в університетських лабораторіях, доводяться до ринкового продукту за підтримки бізнесових партнерів. Для КПІ це означає нові канали комерціалізації власних досліджень і виходу на міжнародний ринок.

Малі супутники й роботи — пріоритет для обох сторін

Особливу увагу данська делегація приділила розробкам КПІ у двох напрямах: малі супутники та наземна робототехніка. Саме ці технології визначено пріоритетними у майбутній співпраці.

Київська політехніка має досвід у сфері малих космічних апаратів — університет брав участь у кількох ініціативах зі створення наносупутників формату CubeSat, що використовуються для дистанційного зондування Землі, зв’язку та наукових досліджень. Як ми раніше повідомляли, КПІ ім. Сікорського посів перше місце серед українських університетів за активністю у сфері інтелектуальної власності — цей показник робить заклад привабливим партнером для іноземних інституцій.

Наземна робототехніка в умовах повномасштабного вторгнення набула додаткового значення: розробки в цій галузі можуть застосовуватися як для цивільних, так і для оборонних потреб. Участь SkyFall — компанії, що спеціалізується на безпілотних системах, — у переговорах підкреслює прагматичний характер домовленостей та орієнтацію на реальне виробництво, а не лише теоретичне дослідження.

Що далі: лабораторії та обмінні програми

Зустріч мала формат першого знайомства та узгодження пріоритетів: сторони окреслили напрями і визначили, з яких кроків починатимуть. Відкриття спільних лабораторій і запуск освітніх програм потребують додаткового опрацювання юридичних та фінансових аспектів, проте концептуальна рамка вже сформована.

Сам факт приїзду делегації до Києва в умовах воєнного часу є показовим: іноземні партнери готові інвестувати час і ресурси у вибудовування відносин з українськими університетами вже зараз, а не відкладати це на «після війни». Для КПІ, який продовжує активну наукову діяльність попри обстріли та відключення електроенергії, такі контакти мають стратегічне значення.

Варто зазначити, що українсько-данська взаємодія не обмежується лише технічними напрямами. Зокрема, у Копенгагені готують видання «Кобзаря» данською мовою — свідчення ширшого зближення двох країн на культурному та гуманітарному рівнях.

Раніше ми писали

На базі київських університетів активно розвивається наукова інфраструктура: зокрема, КНУ ім. Шевченка планує відкрити Астробіологічний центр — ще один приклад того, як столичні виші нарощують дослідницький потенціал попри воєнні умови.