Що відкрила дослідниця

Борисова почала роботу несподівано — після знайомства з будівлею «Тарілка» Флоріана Юр’єва. Потім її увагу привернув Інститут кібернетики з мозаїкою «Тріумф кібернетиків» зі смальти, скла та кераміки.

Особливим відкриттям стала мозаїка «Ковалі сучасності» Галини Зубченко та Григорія Пришедька на Інституті ядерних досліджень. У центрі композиції — атомне ядро з орбіталями, енергія якого проривається назовні. Дві постаті ковалів-науковців керують процесом поділу ядра.

Дослідниця виявила шість мозаїк на Берестейському проспекті, створених у 1967–1979 роках Валерієм Ламахом, Ернестом Котковим, Іваном Литовченком та Володимиром Прядкою. За даними Департаменту охорони культурної спадщини, у грудні 2023 року ансамбль мозаїк отримав статус виявлених об’єктів культурної спадщини.

Мистецтво всупереч ідеології

На думку Борисової, київські мозаїки створювалися на замовлення держави, але митці знаходили можливість додати українське. Яскравий приклад — Палац дітей та юнацтва, де Ада Рибачук та Володимір Мельниченко використали жовто-блакитну гаму.

Щоб схитрити комісію, митці запросили друга-оператора, який удавав, що знімає фільм. Комісія вирішила, що роботу вже погодили «нагорі», і затвердила без суперечок.

Знаковою для дослідниці є мозаїка Григорія Довженка «Кий, Щек, Хорив та сестра їхня Либідь» на Ляльковому театрі. Твір виконано у візантійській стилістиці з опертям на традиції Київської Русі.

Проблеми збереження

Мозаїчні панно часто потерпають від ремонтних робіт чи утеплення фасадів. Показовим прикладом є дитячий садок №809 на вулиці Анни Ахматової, де керамічні панно за мотивами Марії Примаченко збереглися лише частково.

Позитивний приклад — магазин «Фора» на Гродненській, де при оновленні приміщень мозаїку відкрили, відчистили та зберегли.

За даними Департаменту охорони культурної спадщини, станом на грудень 2025 року у Києві налічується 3790 об’єктів культурної спадщини, з яких 2512 внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Що потрібно для системного збереження

Борисова наголошує на необхідності інвентаризації — створення єдиного реєстру з фотофіксацією та оцінкою стану. Потрібен юридичний контроль — заборона демонтажу без погоджень.

Важлива фахова консервація силами профільних спеціалістів, фінансування через міські програми та гранти. Необхідна інтеграція мозаїк у місто через маршрути та мапи.

Дослідниця відзначає позитивні зміни: якщо раніше мозаїки масово закривали під «євроремонт», то нині усвідомлюють їхню цінність. Приклад — ремонт на Центральному автовокзалі, де мозаїку інтегрували в новий інтер’єр.

Плани на майбутнє

Борисова планує видати книгу англійською мовою та дослідити Київську область, де є багато об’єктів монументального мистецтва.

Головна зміна вже відбулася — мозаїка в Києві більше не «невидима». Сьогодні знищення мозаїки викликає публічну реакцію.

Чому це важливо знати

Київські мозаїки 1960–1980-х років — унікальна культурна спадщина, яка поєднує художню майстерність і візуальну історію міста. Ці твори створювалися в умовах ідеологічного тиску, але митці знаходили можливість додавати українські мотиви. Без системної охорони багато мозаїк можуть зникнути під час ремонтів. Книга Борисової документує цю спадщину та привертає увагу до необхідності її збереження.