Чому демонтаж МАФів у Києві триває системно

Очищення міського простору від тимчасових споруд у Києві подається як елемент ширшої політики впорядкування благоустрою та пішохідних зон. Зокрема, міська влада повідомляла, що за рік (станом на 13 червня 2025 року) в столиці демонтували майже 700 тимчасових споруд і засобів пересувної торгівлі, термін дії документів на розміщення яких завершився.

У тому ж повідомленні КМДА пояснювала логіку змін: частину локацій після демонтажів перетворюють на зелені зони та громадські простори, щоб прибрати перешкоди на тротуарах і зменшити «нагромадження» МАФів біля інфраструктурних вузлів.

Хто відповідає за демонтаж і як це зазвичай відбувається

Офіційно демонтаж у Києві виконує КП «Київблагоустрій», а підставою є приписи Департаменту територіального контролю міста Києва; власників споруд, як зазначає департамент, інформують про необхідність проведення демонтажу.

Також Департамент територіального контролю вказував, що демонтаж у місті проводять відповідно до рішення Київради від 13 червня 2024 року № 915/8881, яке, серед іншого, описує порядок розміщення тимчасових споруд і механізм отримання права оренди через «Prozorro.Продажі».

Як це може бути пов’язано з оновленням магістралі

Харківське шосе — одна з ключових магістралей лівого берега, і у 2025 році місто публічно комунікувало про масштабні дорожні роботи на цій артерії. Ми раніше писали про капітальний ремонт Харківського шосе, де наголошували, що оновлення має вплинути на безпеку та комфорт руху, а серед очікуваних змін згадувалися сучасні рішення для пішоходів і безбар’єрність.

Власне допис КП «Київдемонтаж» про завершення демонтажу уздовж Харківського шосе також прив’язує звільнення простору до появи «нових доріг та пішохідної інфраструктури європейського зразка» — тобто подає демонтаж як підготовчий етап до переформатування вулиці.

Чому це важливо знати

Демонтаж тимчасових споруд уздовж великих магістралей напряму впливає на щоденну мобільність киян: звільняються тротуари й підходи до переходів, зменшується хаотична забудова узбіч і з’являється простір для безпечнішої пішохідної інфраструктури. У міській логіці це також частина «перепрошивки» публічного простору — від торговельних каркасів до впорядкованих зон руху та благоустрою, які простіше обслуговувати й контролювати.