На території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» 15 квітня встановили п’ятидесятикілограмовий хрест на купол Троїцької надбрамної церкви — одного з найдавніших храмів святині, що зберігся майже без змін із часів України-Руси.

«Цей хрест — не просто архітектурна деталь, а знак того, що святиня відновлюється. І ми не полишаємо своє», — наголосив директор заповідника Максим Остапенко.

Храм, що пройшов крізь віки

• Троїцьку церкву збудував чернігівський князь Микола Святоша у XII столітті.
• У XVII столітті її оздобив гетьман Іван Мазепа — у стилі українського бароко.
• Реставрацію храму розпочали ще у 2018 році в межах програми «Велика реставрація», однак повномасштабне вторгнення у 2022 році зупинило роботи.
• Лише з грудня 2024 року реставрація була відновлена завдяки позабюджетним коштам, зокрема за підтримки компанії WORK.UA.

«Зараз, у зв’язку з воєнним станом, у держави немає коштів на повний комплекс реставраційних робіт», — пояснив Остапенко.

Хрест як знак воскресіння після окупації

Чин освячення хреста відбувся на Соборній площі у присутності вірян. Його звершив архімандрит Авраамій, намісник Лаври від Православної Церкви України.

«Це означає, що Лавра оновлюється після російської окупації, в якій вона фактично перебувала 300 років», — наголосив владика Авраамій.
«Встановлення хреста у Великий вівторок — дуже символічне. Це означає, що Святе Воскресіння приходить після страждань», — додав він.

Після освячення хрест підіймали троє верхолазів на мотузках, у той час як монахи молились і просили в Бога перемоги України.

Плани та богослужіння на Великдень

• Реставрація храму триває: наразі ведуться роботи на ганку, далі — фасади.
• Великодні служби у Лаврі триватимуть із Чистого Четверга.
• Освячення пасок — увечері в суботу та після комендантської години (після 5:00) у неділю, 20 квітня.
• Поліція Києва посилено патрулюватиме, діятиме комендантська година — з 00:00 до 05:00.

Чому це важливо знати

Встановлення хреста на оновлений храм у Києво-Печерській лаврі є знаком духовного повернення, яке співпадає із Великоднем і символікою воскресіння. Це — не лише акт реставрації, а твердження української присутності у святині, яка століттями перебувала під контролем московського духовного впливу. Освячення хреста ПЦУ, відновлення українського бароко, пожертви благодійників — усе це свідчить про культурну та духовну відбудову України навіть у час війни.