Що відбувалося біля станції метро?

За словами Наталії Бойко, чоловік упав на тротуарі поблизу торгового центру «Смарт плаза» — вірогідно, вдарився при падінні, оскільки була кров. Вона розпочала серцево-легеневу реанімацію й попросила перехожих доставити автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД) зі станції.

Перша людина повернулася без пристрою: їй відмовили. Другий раз свідки події пішли разом — чергова по станції та черговий поліцейський метро знову відмовили, вже на підвищених тонах. Після третьої спроби та дзвінка на «102» із скаргою дефібрилятор зрештою з’явився на місці, але дорогоцінний час було втрачено.

Чергова погрожувала тюрмою і забрала пристрій?

Очевидиця події Марина Безкоровайна, яка залишила коментар під дописом співзасновниці ініціативи «РеаніМетро» Марії Назарової, описала ще драматичніший епізод: їй разом з іншою жінкою-медикинею вдалося самостійно дістати дефібрилятор із боксу на платформі, однак чергова по станції забрала пристрій із рук і, за її словами, «втекла ховатись у комірку в кінці платформи», попередньо пригрозивши жінкам кримінальною відповідальністю.

«Після 10 хвилин деф уже не потрібен. Кожну хвилину після раптової зупинки кровообігу шанси врятувати падають на 10%», — наголошує Назарова. Дефібрилятор підвищує шанси реанімації на 50–70%, якщо застосувати його в перші хвилини після зупинки серця.

Яка реакція метрополітену та поліції?

Волонтери подали звернення до поліції щодо відмови в наданні дефібрилятора. Метрополітен висловив співчуття рідним загиблого та повідомив, що наразі збирає інформацію від усіх працівників станції для відновлення хронології події.

«За результатами буде переглянуто чинні алгоритми взаємодії між працівниками метро та поліції. Зокрема тоді, коли випадок трапляється поруч із станціями метрополітену», — йдеться у заяві підземки.

Як дефібрилятори з’явилися в метро?

Дефібрилятори встановили на станціях київського метро у 2020 році після перемоги ініціативи «РеаніМетро» на Громадському бюджеті — адміністрація підземки тривалий час чинила цьому опір. Спочатку пристрої зберігалися на касах і видавалися на прохання, проте через глибоке залягання більшості станцій рятувальники втрачали час на переміщення апарату до платформи. Після тиску активістів дефібрилятори перемістили безпосередньо на платформи.

Відтоді завдяки цим пристроям у київському метро вдалося реанімувати десятьох людей.

Чому це важливо знати

Ця трагедія показує, що наявність рятувального обладнання в громадському місці не гарантує його доступності у критичний момент. Зволікання навіть на кілька хвилин під час зупинки серця може коштувати людині життя. Кияни мають знати свої права на доступ до дефібриляторів у публічних просторах, а міська влада — забезпечити чіткі та зрозумілі протоколи для всіх задіяних служб.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, зі станції метро «Оболонь» намагалися викрасти дефібрилятор. Також ми повідомляли про безкоштовне навчання з першої допомоги в ТРЦ Dream на Оболоні.