Тут був готель «Петербурзький»

Будівлю звели наприкінці 1890-х — на початку 1910-х років на замовлення подружжя Бендерських. У 1900–1910-х роках тут працював готель «Петербурзький», а на першому поверсі розміщувалися торговельні заклади. Будинок поєднував житлову функцію, бізнес і громадський простір — типовий формат для прибуткових будинків того часу.

Саме тут Скоропадський готував прихід до влади

У березні 1918 року Павло Скоропадський орендував у готелі дві кімнати. На той момент він уже був отаманом Вільного козацтва і готувався до державного перевороту, який 29 квітня 1918 року привів його до влади. Саме тут він проводив зустрічі з представниками Союзу земельних власників, Української демократично-хліборобської партії та промислово-фінансових кіл. Фактично будівля стала неформальним штабом, де формувалася політична програма майбутньої Гетьманської держави.

Проєкт будівлі не зберігся

Архітектурно це чотириповерхова споруда у стилі історизму із симетричним фасадом та декоративними елементами, характерними для київської забудови рубежу століть. Проєкт будівлі не зберігся в архівах, проте сама споруда лишається характерним зразком забудови однієї з головних торговельних вулиць Києва.

Офіційна назва — найдовша серед пам’яток

Об’єкт отримав офіційну назву: «Будинок прибутковий з готелем, у якому проживав Павло Скоропадський, видатний громадський діяч». Рішення про включення до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини ухвалила Консультативна рада при Департаменті охорони культурної спадщини КМДА 16 жовтня 2025 року. Облікову документацію підготувала кандидатка історичних наук Ганна Андрес.

Наступний крок — Державний реєстр

Наразі будинок включено до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини Києва. Наступний крок — внесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятки архітектури та історії місцевого значення, що надасть значно вищий рівень правового захисту від можливих перебудов чи знесення.

Сьогодні будівля функціонує як офісно-комерційний центр. Отримання вищого статусу пам’ятки означатиме додаткові обмеження щодо будь-яких будівельних робіт та зобов’яже власників узгоджувати будь-які зміни з органами охорони культурної спадщини.

Чому це важливо знати

Київ поступово розширює перелік пам’яток, пов’язаних з українською державністю. Будинок Скоропадського — це не лише архітектурна цінність, а й матеріальне свідчення короткого, але важливого періоду української незалежності 1918 року.

Водночас стан багатьох історичних будівель столиці залишається проблемним. Як ми повідомляли, на київському Подолі під час війни продовжують знищувати історичні будівлі, попри мораторій на знесення. Позитивним прикладом є відновлення будинку Ігоря Сікорського на Ярославовому Валу, де Фундація Пилипа Орлика спільно з Міноборони планує створити державний музей.

Раніше ми писали

У жовтні 2025 року ми повідомляли, що будинок на Великій Васильківській, 21 отримав статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини. Також ми розповідали про продовження руйнування історичних будівель на Подолі попри мораторій. А у листопаді 2025 року ми висвітлювали конфлікт навколо пам’ятки архітектури на Ярославовому Валу, 27.