Концепція колекції

До колекції «П’ять колосків» увійшло п’ять прикрас у формі колосків – чотири золоті та один «обпалений». Вартість набору становила 3950 гривень.

«Це історія українського минулого — часу, коли навіть жменя зерна могла стати причиною переслідування. Воно нагадує, що попри репресії, втрати й випробування українці завжди боролися за життя, шануючи землю, працю та спадок поколінь. Сьогодні ці колоски постають як потужний символ стійкості, надії та нерозривного зв’язку між поколіннями», — анонсував бренд.

У команді Bevza зазначили, що колоски «уособлюють відродження, надію та єдність поколінь, стаючи оберегом вашого святкового дому».

Реакція громадськості

У коментарях під дописом про колекцію користувачі звинуватили Bevza у відсутності етнічної та культурної чутливості, у комерціалізації національної трагедії, цинізмі й аморальності.

«Так званий закон про 5 колосків — то про смерть у муках. Про божевілля від голоду. Про канібалізм. Про мільйони знищених і сотні тисяч ненароджених. П’ять колосків — символ Голодомору, геноциду українського народу. Яка новорічна прикраса? Яка стійкість? Яка потужність? То про страшну смерть, дуже страшну», — написали в коментарях.

Позиція директорки Музею Голодомору

Директорка Музею Голодомору Леся Гасиджак прокоментувала ситуацію: «Люди добрі, що з вами? Невже ви живете настільки в іншій реальності? Невже ви бодай рамково не знаєте основу основ — історію цієї країни, в якій живете, і невже словосполучення “5 колосків” не проявляється стійким образом у ваших головах? Ви справді повісите це на ялинку?»

Контекст використання символу

Експертка з нематеріальної спадщини Юлія Савостіна згадала особисту історію дизайнерки та бренду. Bevza вперше використав цей символ ще у 2018 році, випустивши сережки у вигляді колосків хліба. Після початку повномасштабного вторгнення ці прикраси набули популярності серед українських жінок. Коли світ побачив випалені росіянами поля, бренд додав сережки з чорним, обвугленим колоском.

«Я не знаю, в який момент хтось вирішив повісити їх на ялинку. Скоріш за все — це бажання знайти ще один канал комунікації. Який виявився страшенно невдалим. Включно з прив’язкою саме до п’ятьох колосків, а не до спаленого поля», — висловилася Юлія Савостіна.

Заява Світлани Бевзи

У відповідь на критику дизайнерка Світлана Бевза вийшла із публічною заявою: «Сенс, вкладений у створення даних прикрас, — це насамперед шана силі до виживання українського народу, пам’ять про кожного українця, хто не зустріне більше Різдво, нагадування про те, через що пройшли попередні покоління, і яку ціну ми платимо зараз заради різдвяних ялинок та збереження українських символів. І колоски — одні із символів цієї боротьби».

Історичний контекст

«Закон про п’ять колосків» — це неофіційна назва радянської постанови від 7 серпня 1932 року, яка жорстоко карала за розкрадання «соціалістичного майна». Навіть збирання кількох колосків на колгоспному полі каралося розстрілом, конфіскацією майна або тривалими термінами ув’язнення.

За даними Українського інституту національної пам’яті (УІНП), за 5 місяців за цією постановою було засуджено 54 645 людей, з них 2110 – до страти. Від Голодомору-геноциду в Україні 1932–1933 років загинуло щонайменше 3,9 мільйона людей.

Чому це важливо

Скандал навколо колекції Bevza демонструє складність комерціалізації національних символів та трагедій. Спроба київського бренду перетворити символ Голодомору на різдвяні прикраси викликала обурення через «відсутність культурної чутливості». Інцидент нагадує про необхідність обережного поводження з історичною пам’яттю, особливо напередодні Дня пам’яті жертв Голодоморів.