Як пише Дмитро Перов, Коровченко заперечує, що є цивільним чоловіком Молчанової, не погоджується із твердженнями про руйнування історичного будинку на Франка та називає саму будівлю неісторичною. Як повідомляло Суспільне, цього літа Коровченко разом із головою Екологічної комісії Київради Геннадієм Москалем підтримував Молчанову на суді ВАКС, де їй обрали запобіжний захід у вигляді застави 100 мільйонів гривень. НАБУ підозрює Молчанову в незаконному привласненні 18 гектарів державної землі біля ринку «Столичний» вартістю понад 160 мільйонів гривень.

Хто такий Сергій Коровченко

Про Сергія Коровченка у відкритих джерелах мало інформації. За даними «Слідства.Інфо», з 2006 по 2010 роки він працював помічником народного депутата Андрія Портнова — спочатку на громадських засадах, потім на платній основі. Також помічницею Портнова працювала рідна сестра Коровченка — Яна Нестор (Коровченко).

У 2012-2014 роках Коровченко очолював управління юстиції в Криму. За інформацією hromadske, у грудні 2023 року видання опублікувало розслідування на основі аудіозаписів 2014 року, де згадується ймовірна причетність Коровченка до окупації півострова. У так званих «плівках Глазьєва» — записах розмов радника очільника РФ — прізвище Коровченка фігурує як «людини Віктора Медведчука».

Після окупації Криму Коровченко переїхав на материкову частину Україну та відкрив адвокатське бюро. У червні 2025 року він подав позов до hromadske, вимагаючи спростувати інформацію про його роль в окупації півострова. Справу розглядає Печерський суд Києва.

Справа навколо будинку на Франка

Суперечка також стосується історичного будинку на вулиці Івана Франка, 26 — будинку Замкова, зведеного 1899 року. За інформацією «КиївВлада», новим власником будівлі стала компанія з орбіти Коровченка.

Як писав «НашКиїв» у грудні 2023 року, активісти викликали поліцію після того, як будівельники почали знімати з даху оригінальні дерев’яні перекриття кінця XIX століття. Правоохоронці склали протокол про адміністративне порушення — роботи проводились без дозвільної документації. Виконроб отримав штраф 1700 гривень.

Раніше будівля мала охоронний статус пам’ятки, який убезпечував її від руйнування, але згодом цей статус було знято. За даними земельного кадастру, ділянка призначена для житлової забудови.

Справа НАБУ проти Молчанової

Владиславу Молчанову та її партнерів у вересні 2025 року НАБУ та САП обвинуватило у схемі заволодіння 18 гектарами державної землі біля ринку «Столичний» на Кільцевій дорозі. За версією слідства, під час корпоративного конфлікту за контроль над ринком Молчанова та екснародний депутат від Партії регіонів Юрій Іванющенко підписали меморандум про спільне використання землі.

За даними Forbes, ВАКС 11 вересня 2025 року визначив для Молчанової запобіжний захід у вигляді застави 100 мільйонів гривень. Співзасновниця Stolitsa Group заявила, що справу проти неї «пришвидшили свідомо» та назвала розслідування «цілком політично вмотивованим».

Як повідомляла «КиївВлада», під час обшуку 31 липня 2024 року у Коровченка вилучили мобільний телефон з перепискою з Молчановою. У листуванні від травня 2021 року сторони начебто обговорювали реєстрацію земельних ділянок. Захист Коровченка намагався оскаржити вилучення телефону, посилаючись на адвокатську таємницю — Коровченко стверджує, що є адвокатом Молчанової.

Діяльність Дмитра Перова

Як ми писали раніше, Дмитро Перов — активіст громадської організації «Мапа Реновації» та перший заступник директора Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Він протягом семи років документує знесення історичних будівель Києва та надає юридичну підтримку в захисті об’єктів культурної спадщини.

За попередні роки Перов долучився до захисту садиби Дмитрієва, садиби Барбана, пивоварні Шульца та десятків інших історичних будівель столиці. Активіст систематично повідомляє про спроби руйнування пам’яток архітектури під час війни, попри діючий мораторій на знесення історичних будівель.

Чому це важливо знати

Позови проти пам’яткоохоронців та активістів стають поширеною практикою у столиці. Справи про захист честі й гідності часто використовують для тиску на тих, хто публічно критикує забудову або руйнування історичних об’єктів. За українським законодавством, позивач має довести недостовірність інформації та факт її поширення, а суми компенсацій можуть сягати десятків і навіть мільйонів гривень.

Перов зазначив, що створив банку для збору коштів на юридичну допомогу. Активіст підкреслює, що продовжить документувати порушення у сфері охорони культурної спадщини незалежно від судового тиску.