Що відомо про панно Антоніни Іванової

Робота «Весна» Антоніни Іванової досі не локалізована. Про масштаб твору свідчить лист художниці до колеги Оксани Павленко, де Іванова пише, що працює над величезним панно розміром 4 метри. На виставці в Українському домі цю роботу можна побачити у відтвореному вигляді.

Чим бойчукістки перегукуються з Білокур і Довганем

Квіткове оточення робіт на виставці нагадує живопис Катерини Білокур, а образ жінки перегукується зі скульптурою Бориса Довганя «Скорботна муза» 1996 року. Ця скульптура стоїть перед входом до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА) у Києві.

Яка історія «Скорботної музи» Довганя

Створену ще за радянських часів скульптуру Довганя заборонили через «надто національний» характер. Довгий час вона стояла в гіпсі біля майстерні й була знищена вандалами. Художник відновив її у 1990-х роках.

Що поєднує ці образи

Обидва образи — і панно Іванової, і скульптуру Довганя — поєднує спорідненість із бойчукістською традицією: площинність і силуетність постаті, декоративна узагальненість форм, ритмізована пластика та монументальне мислення. У Довганя це проявляється в поєднанні геометризованих форм, стриманої експресії та класичної гармонії образу. Навіть у скорботі Муза зберігає внутрішню рівновагу. Цікаво, що художник, як і бойчукісти, використав опозицію різних частин тіла для створення відчуття руху.

Чому це важливо знати

Виставка «Весна» — рідкісна можливість побачити відтворену роботу Антоніни Іванової, яка вважається втраченою. Бойчукістська школа — одна з найважливіших сторінок українського мистецтва XX століття, і більшість її творів було знищено за радянських часів. Експозиція в Українському домі працює до 12 квітня і дозволяє простежити зв’язки між різними поколіннями українських митців.

Раніше ми писали

У Київському музеї Ханенків вперше показали гравюри Франсіско Гої з серії «Диспаратес». Також в Українському домі раніше відбулася виставка «Хліб» з роботами Примаченко та Яблонської. А на Вознесенському узвозі збереглася будівля, де жив Олександр Богомазов — один із піонерів українського авангарду.