Чому це відбувається

Інститут «Свята Софія», створений у 2006 році як науково-дослідний відділ Національного заповідника, акумулює найкращих дослідників національної культурної спадщини України. Наукові семінари є частиною системної роботи установи з вивчення історії української культури та державотворення. Заініціативою генерального директора заповідника Нелі Куковальської установа проводить щорічні міжнародні наукові конференції, які стали подіями в науковому житті України.

Перше засідання семінару у 2026 році стало продовженням багаторічної традиції досліджень історії Софії Київської та пов’язаних з нею постатей. Науковці заповідника регулярно досліджують архівні документи, які проливають світло на історію київських монастирів та їхні зв’язки з видатними діячами української культури. Семінар відбувся у будівлі Консисторії — історичній споруді заповідника, яка сама є пам’яткою архітектури.

Хто відповідає

З доповіддю на тему «Києво-Софійський монастир і родина Григорія Сковороди» виступив Ігор Нетудихаткін, кандидат історичних наук та очільник Інституту «Свята Софія». У центрі його дослідження — постать Трофима Шангірея, козака Чорнухинської сотні Лубенського полку, який у середині 1740-х років обіймав посаду конюшого — очільника стайні — Києво-Софійського монастиря.

Не пізніше 1748 року Трофим Шангірей прийняв чернечий постриг під ім’ям Товія у Києво-Золотоверхому Михайлівському монастирі. Його подальша доля пов’язана з київським церковним середовищем, де він підтримував численні зв’язки з духовенством та представниками козацької старшини.

Що роблять зараз

Ключовим доказом зв’язку стала архівна справа 1749–1751 років про борг у 30 рублів, яку мав повернути диякон Михайло Павловський ченцю Товії Шангірею. Саме в документах цієї справи вперше з’являється ім’я Григорія Сковороди, який на певному етапі представляв інтереси Шангірея. Це свідчить про довіру між ними та можливі родинні стосунки.

Дослідження дозволило по-новому поглянути на можливі родинні зв’язки між Товією Шангіреєм та Григорієм Сковородою. Мати філософа Пелагея у дівоцтві носила рідкісне прізвище Шангірей — це дає підстави припускати, що Товія міг бути її родичем, ймовірно братом, а отже дядьком Григорія Сковороди. Такі родинні зв’язки пояснювали б, чому саме молодий Сковорода представляв інтереси Товії у фінансових справах.

Життєпис Трофима (Товії) Шангірея свідчить, що він міг бути не лише родичем, а й одним із тих, хто фінансово підтримував Григорія Сковороду під час його навчання в Києво-Могилянській академії. У той час отримання освіти в академії було доступне переважно дітям заможних родин або тим, хто мав покровителів серед духовенства чи козацької старшини.

Засідання наукового семінару Інституту «Свята Софія» триватимуть протягом 2026 року з періодичністю раз на два тижні. Заходи проходять у будівлі Консисторії Національного заповідника «Софія Київська» і відкриті для всіх, хто цікавиться історією української культури. Семінар завершився жвавою науковою дискусією, учасники якої обговорювали нові підходи до вивчення біографії Григорія Сковороди.

Чому це важливо знати

Григорій Сковорода (1722–1794) — визначна постать української філософії та культури, якого називають родоначальником української класичної філософської думки. Він народився в сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку на Полтавщині в родині рядового козака. У віці 12 років почав навчання в Києво-Могилянській академії, яка на той час була найвищим навчальним закладом України та одним із найпрестижніших освітніх центрів Східної Європи.

Виявлення його можливих родинних зв’язків з Києво-Софійським монастирем додає нові штрихи до розуміння того, як формувалася особистість філософа і хто допомагав йому здобути освіту. Києво-Могилянська академія мала багату бібліотеку та високоосвічених викладачів, але навчання там тривало до 12 років і потребувало значних фінансових ресурсів. Наявність родича серед київського духовенства могла відіграти вирішальну роль у освітній траєкторії молодого Григорія.

Архівні документи про борг 1749–1751 років свідчать, що на початку своєї дорослої діяльності Сковорода вже мав достатній авторитет, щоб представляти інтереси інших осіб у майнових справах. У той час йому було близько 27-29 років — період, коли він завершував освіту та шукав своє місце в суспільстві. Це також доповнює наше розуміння соціальних зв’язків філософа в київському середовищі XVIII століття.

Києво-Софійський монастир відігравав важливу роль у культурному та релігійному житті Києва XVIII століття. Монастир був одним із найбагатших церковних господарств, мав власну стайню з конюшими, численний штат працівників та великі земельні володіння. Зв’язки з таким впливовим монастирем відкривали доступ до освіти, культурного життя та можливості встановлювати знайомства серед київської еліти.

Раніше ми писали

У листопаді 2025 року ми розповідали про безкоштовний вхід до музеїв Києва, серед яких — провідні культурні заклади столиці, включно з історичними музеями та галереями. Також ми писали про дні безкоштовного відвідування Музею гетьманства на Подолі — важливого культурного простору, де можна краще пізнати історію козацької доби та традиції українського державотворення.