Перейти до основного вмісту

Молодий театр Києва показав виставу з жестовою мовою

У межах Тижня безбар’єрності, 25 травня, київський Молодий театр показав виставу «Жити, не очікуючи смерті» з перекладом жестовою мовою. Завдяки цьому люди з порушеннями слуху та представники Українського товариства глухих (УТОГ) змогли повноцінно долучитися до театрального досвіду в доступному та комфортному форматі, повідомляє КМДА.

25 Травня 2026 о 20:26|Культура|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Акторки Молодого театру Києва під час вистави «Жити, не очікуючи смерті» з перекладом жестовою мовою для людей із порушеннями слуху
Фото: Молодий театр | 1920×1080

Що відбулося на Тижні безбар’єрності?

Тиждень безбар’єрності — це комплексна ініціатива, спрямована на розширення доступу людей з різними потребами до культурних, освітніх та громадських просторів міста. Молодий театр долучився до цієї події, організувавши спеціальний показ вистави «Жити, не очікуючи смерті» з синхронним перекладом жестовою мовою.

Жестова мова є повноцінною мовою спілкування для людей із порушеннями слуху. Наявність перекладача безпосередньо на сцені або поряд із нею дозволяє глядачам сприймати не лише загальний сюжет, а й усі діалоги, емоційні нюанси та деталі постановки — так само повноцінно, як і чуючі відвідувачі.

Представники УТОГ, які відвідали показ, отримали можливість пережити театральний досвід у форматі, адаптованому до їхніх потреб. Такий підхід демонструє, що культурні заклади можуть і повинні бути відкритими для всіх категорій киян.

Чому театр з жестовою мовою — це системна робота, а не разова акція?

Організатори заходу наголошують: показ став частиною системної роботи над створенням безбар’єрного культурного середовища в Києві. Мета — не просто провести одну доступну подію, а поступово змінити стандарти роботи культурних установ так, щоб інклюзивність стала нормою, а не винятком.

Безбар’єрне середовище в культурі означає рівний доступ до мистецтва для кожної людини — незалежно від способу сприйняття інформації, фізичних можливостей чи інших особливостей. Для театрів це може включати не лише жестовий переклад, а й тифлокоментування для людей із вадами зору, субтитри, доступні входи та спеціально обладнані місця в залі.

Молодий театр, беручи участь у Тижні безбар’єрності, підтверджує готовність рухатися в цьому напрямку та запрошує інші культурні інституції міста приєднатися до цієї практики. Як ми раніше писали, культурна доступність є одним із пріоритетів розвитку міста в умовах воєнного часу.

Що таке УТОГ і яка роль організації в інклюзії?

Українське товариство глухих (УТОГ) — громадська організація, що об’єднує людей із порушеннями слуху по всій Україні. Організація активно відстоює права своїх членів на доступ до освіти, культури та суспільного життя, а також сприяє популяризації жестової мови як повноцінного засобу комунікації.

Участь представників УТОГ у театральному показі свідчить про те, що такий формат є справді затребуваним і важливим для цієї спільноти. Співпраця театрів із громадськими організаціями дозволяє краще розуміти потреби аудиторії та формувати пропозицію, яка відповідає реальному запиту. Як ми раніше писали, подібні партнерства між культурними закладами та НГО стають дедалі поширенішою практикою в Києві.

Чому це важливо знати

Показ вистави з жестовою мовою у Молодому театрі — сигнал для всього культурного середовища Києва: інклюзивність є досяжною і необхідною. Для десятків тисяч киян із порушеннями слуху доступний театр означає рівну участь у культурному житті міста. Чим більше закладів впроваджуватимуть подібні практики, тим ближчим стає Київ до справді безбар’єрного міста для кожного мешканця.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, культурна програма Києва на 25–31 травня охоплює десятки подій — від театру до кіно та концертів.

Автор
Молодий театр Києва показав виставу з жестовою мовою
Гринчук Віталій
Журналіст kyiv.news

Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.

Усі статті автора →