Підземелля часів Іоанникія Сенютовича
Льох звели за часів ігуменства Іоанникія Сенютовича. Це складна система мурованих приміщень зі склепінчастими перекриттями, нішами та коридорами. Від основної частини відходять підземні ходи, які нині замуровані.
Упродовж століть Михайлівський Золотоверхий монастир мав велике господарство з житловими, виробничими та складськими спорудами. Льохи були його важливою частиною: тут зберігали харчові припаси, напої та продукти, яким потрібні прохолода й стабільна температура. Окремі приміщення слугували льодовнями — взимку туди завозили лід із Дніпра.
Металеві балки 1884 року
У XIX столітті льох капітально ремонтували. Зокрема, 1884 року, коли будували готель для прочан, його склепіння підсилили металевими балками.
Попри руйнування, яких монастир зазнав у XX столітті, підземелля збереглося. У заповіднику називають його не лише цікавою інженерною спорудою XVIII століття, а й цінним свідченням повсякденного життя та господарства одного з найвідоміших монастирів Києва.
Навіщо пам’ятці цифровий двійник
Тривимірна фіксація дає змогу з високою точністю задокументувати геометрію підземних приміщень, особливості склепінь, мурованих конструкцій та інші архітектурні деталі. За словами фахівців заповідника, отримана модель знадобиться для:
- подальших досліджень пам’ятки;
- моніторингу її технічного стану;
- планування реставраційних робіт;
- створення віртуальних екскурсій.
У льоху хочуть облаштувати музейний простір
У Києві збереглося небагато історичних підземель, які можна пристосувати для повноцінного музейного використання. Льох Михайлівського Золотоверхого монастиря заповідник вважає однією з таких перспективних пам’яток.
У перспективі підземелля планують перетворити на музейно-культурний простір. Відвідувачі зможуть побачити автентичну архітектуру доби бароко, а також різноманітні виставки.
Раніше ми писали
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →
