Чому це відбувається

Конфлікт навколо Китаєва — одного з небагатьох збережених в межах сучасного Києва археологічних комплексів — триває майже два десятиліття. Ще за часів мерів Омельченка та Черновецького землі у цій місцевості передали в оренду компанії «Київська овочева фабрика» — спочатку як сільськогосподарські, а згодом переорієнтували під забудову. Суборендарем ділянок є товариство «Нерухомість сучасності», а реалізувати забудову планує KAN Development підприємця Ігора Ніконова.

Паралельно розгортається одразу два судових процеси. У господарській справі прокуратура домагається повернення землі державі — оскільки відповідно до закону пам’ятки археології можуть перебувати виключно в державній власності, а Київська міська рада, на думку правоохоронців, вийшла за межі своїх повноважень, передавши ділянки приватним структурам. У цій справі наразі тривають кілька судових експертиз, покликаних встановити, яка саме частина землі потрапляє у межі пам’ятки.

Не чекаючи результатів цих експертиз, забудовник звернувся до адміністративного суду з позовом про скасування самого статусу пам’ятки. Апеляційний суд тепер підтвердив: поки господарська справа не завершена, адміністративний розгляд залишається призупиненим.

Хто відповідає

Офіс Генерального прокурора є головним позивачем у справі — він звернувся до суду щодо усунення перешкод у користуванні пам’яткою та повернення земель державі. Міністерство культури підтримує позовні вимоги прокуратури й наполягає на тому, що практика Верховного суду дозволяє повертати такі ділянки в державну власність. Київська міська рада фігурує у справі як відповідач — саме вона уклала договори оренди, законність яких оскаржується.

Що роблять зараз

У господарській справі продовжуються судові експертизи, завдання яких — точно встановити межі ділянок, що входять до складу пам’ятки. Від їхніх результатів залежатиме подальший перебіг усього судового процесу. Рішення апеляційного суду про зупинення адміністративного провадження фактично закриває забудовнику один із можливих шляхів ліквідувати охоронний статус комплексу до завершення господарської справи.

Чому це важливо знати

Китаївський археологічний комплекс — унікальна пам’ятка X–XV століть, відома в літописах як місто Пересічень. Це єдине з оборонних міст князя Володимира, що протягом тисячі років не зазнало забудови й дійшло до наших днів у вигляді цілісного комплексу: городища, поселення та курганного некрополя. Тут знаходять трипільську кераміку, залишки фортифікацій часів Київської Русі. Київ є єдиною європейською столицею, яка зберегла подібний комплекс у своїх межах. Проєкт KAN Development передбачає спорудження кількох нових кварталів — фактично знищення незабудованої літописної місцевості.

Показово, що боротьба за київські пам’ятки відбувається на тлі повномасштабної війни, яку Росія веде проти України з 2022 року. Знищення культурної спадщини — одне із завдань агресора. Тим важливіше, що подібне знищення не відбувається руками самих киян.

Раніше ми писали

Ситуація на Китаєві — не поодинокий випадок тиску на київські пам’ятки. Як ми раніше писали, у грудні 2025 року на Подолі продовжували знищувати об’єкти культурної спадщини попри мораторій та активні судові процеси. У січні 2026 року пам’яткоохоронець Дмитро Перов — той самий активіст, що висвітлює і справу Китаєва — разом із депутаткою міськради подав заяву до прокуратури щодо руйнування ще кількох будівель 1899–1902 років на Кирилівській вулиці. Про більшу проблему ми розповідали в матеріалі про те, чому чверть Подолу перетворилася на руїну і що столиця втрачає разом із кожним знесеним будинком.