«Фенікс має злетіти»: Київ дискутував про образ України
19 серпня біля будівлі Міністерства закордонних справ у Києві відбулася публічна дискусія «Фактор Фенікса» — про те, як Україна має представляти себе світові та чи варто відходити від образу країни-жертви. Розмову провели поруч зі скульптурою «Фенікс» художника Олексія Сая, створеною за підтримки МЗС та Fozzy Group, повідомляє BZH.

Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Скульптура, що народилася з полум’я
Восьмиметровий «Фенікс» уперше з’явився перед публікою на фестивалі Burning Man у пустелі Блек-Рок в американському штаті Невада. Скульптуру заховали всередині дерев’яної конструкції, яку підпалили перед майже 70 тисячами відвідувачів фестивалю. Коли дерев’яна коробка догоріла, з-під полум’я постав сам артоб’єкт — символ відродження з попелу.
Дискусію відкрив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. За його словами, «Фенікс» — один із прикладів того, як українське мистецтво робить країну видимою у світі та допомагає формувати її новий образ.
Не жертва, а нація стійких
На початку заходу учасників запитали, від якого образу України вони хотіли б відмовитися. Голова Наглядової ради Українського культурного фонду Наталія Кривда назвала таким уявлення про українців як про «націю-жертву».
«Ми не жертва», — наголосила Наталія Кривда. За її словами, студенти підрахували понад 200 заборон, що стосувалися української мови, театру та друку за часів Російської, а потім радянської імперії, — і попри це українці вистояли. Шлях до незалежності тривав чотириста років, і за спинами нинішнього покоління стоять десятки попередніх.
Образ Фенікса вона пов’язала з трьома рисами української стійкості: опірністю, адаптивністю та відновлюваністю. Опірність — це здатність протистояти ворогу й обставинам, адаптивність — уміння знаходити несиметричні рішення, а відновлюваність — здатність повертатися до життя після руйнувань.
Суб’єктність через мистецтво та моду
Засновниця Ukrainian Fashion Week Ірина Данилевська порушила іншу проблему — відчуття вторинності щодо розвинутого світу, яке, за її словами, існує всередині самої країни.
Роботу українських дизайнерів Ірина Данилевська назвала прикладом суб’єктності, якої прагне вся країна. На її думку, суб’єктність народжується з маленьких пазлів: окремих галузей і сфер життя, які стають самостійними, — і тоді видимою стає вся Україна.
Як ми раніше писали, восьмиметрового «Фенікса» встановили біля МЗС наприкінці липня. Дискусія «Фактор Фенікса» стала майданчиком для розмови про те, яким має бути образ України у світі: не через травму й страждання, а через силу, творчість і здатність відроджуватися — як птах із попелу, що дав назву всій події.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, у серпні в Києві проходять три фестивалі — мистецтва, електроніки та кіно. Також ми повідомляли, що Швейцарія виділила 600 тисяч франків на Києво-Печерську лавру.








