Як «Фенікс» палав у пустелі Невади

Скульптуру виконано зі сталі у формі птаха. Під час презентації в американській пустелі Блек-Рок її закрили дерев’яним коробом — схожим на конструкції, якими в Україні захищають пам’ятники від російських обстрілів. Згодом короб урочисто спалили, відкривши металевого «Фенікса» як образ відродження після руйнувань.

Саме цей вогняний ритуал став ключовим у задумі: знищення оболонки мало показати, що справжнє відроджується навіть із попелу. Тепер, уже без вогню, скульптура нагадуватиме про пережите просто в центрі столиці.

Культура як інструмент дипломатії

У МЗС наголошують, що поява інсталяції біля міністерства підкреслює роль культури в міжнародній дипломатії. Виконувач обов’язків міністра закордонних справ Андрій Сибіга назвав «Фенікса» символом української стійкості: за його словами, країна не лише вистояла у війні, а й здобула унікальний досвід, яким готова ділитися зі світом.

Керівник конструкторського бюро «Майстерня чудес» Мітя Зінов’єв, яке реалізувало проєкт, зазначив, що головним завданням було показати міжнародній аудиторії силу України через сучасне мистецтво, а не лише її біль.

Хто працював над проєктом

Автором візуальної концепції став Олексій Сай спільно з Богданою Косміною. Технічну реалізацію забезпечила «Майстерня чудес» за підтримки американського благодійного фонду UA Resistance Foundation, а логістичним партнером виступила «Нова пошта Глобал». Історія створення «Фенікса» лягла в основу документального фільму «Замки на піску» від Fozzy Media Group — про українські мистецькі проєкти для Burning Man.

Раніше ми писали

Раніше ми розповідали, що у Києві триває мистецька ініціатива «Меморіал Архипа Куїнджі», яка зміцнює українську культурну присутність у світі. Писали ми й про виставку «Народжені війною» у Музеї Гетьманства, а в окремому інтерв’ю обговорювали, як культура стає зброєю проти російської агресії.