Де провів дитинство автор «Бабиного Яру» Кузнецов: історія будинку на Куренівці
На Петропавлівській площі на Куренівці досі стоїть двоповерховий цегляний будинок 19-го століття — так званий будинок Удовенка. Біля цієї будівлі провів перші роки життя Анатолій Кузнецов, автор документального роману «Бабин Яр», про що нагадав у Facebook краєзнавець Кирило Степанець. На цій самій площі з 1891 року працює трамвайне кільце — одне з найстаріших у місті.

Хто такий Анатолій Кузнецов
Анатолій Кузнецов (1929-1979) — український письменник, автор роману-документу «Бабин Яр», який був перекладений багатьма мовами світу. Він народився і провів дитячі роки в київській місцевості Куренівка, де мешкав разом з матір’ю-вчителькою та її батьками-пенсіонерами в районі теперішнього Куренівського ринку. Будинок, де жила родина, не зберігся.
Із початком нацистської окупації Києва у вересні 1941 року 12-річний Анатолій став свідком трагічних подій довкола Бабиного яру. Ці спостереження він таємно записував у товстий зошит, який згодом став основою його головного твору.

Шлях книги до читача
У 1966 році роман «Бабин Яр» було опубліковано в журналі «Юність», але в сильно скороченому вигляді — цензура вилучила численні розділи. Як розповідає син письменника, навіть після цензури роман справив враження бомби.
У 1969 році Анатолій Кузнецов попросив політичного притулку у Великій Британії під час візиту до Лондона. Він вивіз перефотографовані рукописи роману практично на собі, а потім розшифровував текст знімок за знімком. У 1970 році у видавництві «Посев» вийшов повний текст «Бабиного Яру».
Письменник помер у Лондоні 13 червня 1979 року. В історію літератури він увійшов як представник «сповідальної прози».
Пам’ять про письменника
29 вересня 2009 року на розі вулиць Кирилівської та Петропавлівської відкрили пам’ятник Анатолію Кузнецову. Бронзова скульптура авторства Володимира Журавеля зображує хлопчика-підлітка в одязі 1940-х років, який при світлі ліхтаря читає листівку з наказом нацистської окупаційної влади.
Відкриття пам’ятника відбулося у формі театралізованої вистави, яка відтворювала атмосферу окупованого Києва. Петропавлівську вулицю перекрили колючим дротом, на стовпах розвісили копії оголошень того часу, а актори в німецькій формі з вівчарками нагадували про жахи окупації.
16 грудня 2021 року у Подільському районі Києва вулицю названо на честь письменника.
Куренівка — свідок історії
Петропавлівська площа і сьогодні зберігає сліди старого Києва. На площі збереглися будинки кінця 19-го — першої половини 20-го століття.
Трамвайне кільце на Петропавлівській площі працює з 1891 року — спочатку як кінний трамвай, а з середини 1890-х — на електриці. Історія київського трамваю свідчить, що 26 жовтня (7 листопада) 1891 року відкрили Подільську трамвайну лінію, яка з’єднала Контрактову площу з Куренівкою.
На площі й досі працює стихійна барахолка — залишок великого блошиного ринку, який діяв тут у 2000-х роках.
Чому це важливо знати
Київська Куренівка — це не просто спальний район, а місце з глибокою історичною пам’яттю. Тут переплелися долі звичайних киян і всесвітньовідомих письменників, трагедія Голокосту і повсякденне життя міста. Збережені будинки 19-го століття, старе трамвайне кільце і пам’ятник Кузнецову нагадують про важливість історичної пам’яті — особливо тієї, яку радянська влада намагалася приховати.
Роман «Бабин Яр» став першою спробою зламати стіну мовчання навколо трагедії Голокосту на території СРСР. І те, що його автор виріс саме тут, біля цього будинку і цього трамвайного кільця, додає особливого значення цьому місцю.

Журналіст, 5 років пише та аналізує актуальні події. За освітою маркетолог (Державний торговельно-економічний університет), що дає свіжий погляд на міські процеси. Висвітлює новини столиці з різних перспектив, цінуючи можливість представляти різні точки зору.
Усі статті автора →











