Як виглядав будинок: проект Шіле, ризаліти і фронтони

Первісно будинок звели як двоповерховий 1880 року. У 1901-му споруду надбудували ще двома поверхами — і вона перетворилася на чотириповерхову. Фасад декорували рустованими лопатками, а над вікнами розмістили лучкоподібні сандрики — характерний прийом київської цивільної архітектури кінця ХІХ століття.

Композицію фасаду формували два ризаліти невеликого виносу, що завершувалися трикутними фронтонами, вписаними у східчасті аттики. Над вінцевим карнизом проходив парапет із декоративних тумб і кованої огорожі. У такому вигляді будинок простояв десятиліттями, ставши помітним архітектурним акцентом ділянки між Золотими воротами і Володимирською.

Друкарня Яковлєва на початку ХХ століття

На початку ХХ століття в будинку працювала друкарня С. Яковлєва — типове використання прибуткових споруд того часу, коли перші поверхи здавали під комерційні заклади та виробничі майстерні, а верхні займали мешканці. Друкарська справа була одним зі стрижнів культурного життя дореволюційного Києва — поруч, на Золотоворітській і Володимирській, працювали редакції газет, книжкові крамниці та видавництва.

Втрати радянського періоду

У другій половині ХХ століття будинок поступово втрачав декоративні елементи. Першими зникли трикутні фронтони над ризалітами та парапет із тумб і кованої огорожі над вінцевим карнизом. Силует будівлі помітно спростився — характерна риса для радянського ставлення до дореволюційної архітектури, коли «зайвий» декор демонтували при кожному ремонті покрівлі або фасадних робіт.

Як перетворили на частину готелю «Прага»

Із 2011 року будівля стала частиною комплексу колишнього готелю «Прага» по вулиці Володимирській, 36. Сама будівля «Праги» — окремий історичний об’єкт центру Києва. У 2016-му на споруді розпочалася реконструкція, внаслідок якої будинок Шіле було майже повністю демонтовано. Від оригінальної споруди 1880 року залишилася лише частково фасадна стіна — фактично декоративна оболонка для нового об’єму.

Подібна практика — так званий фасадизм — поширена у Києві з 2010-х років і неодноразово ставала предметом критики архітектурної спільноти та активістів. Замість збереження пам’ятки в цілісному вигляді інвестор зберігає лише вуличний фасад, за яким зводить новий будинок із сучасними конструкціями та плануваннями.

Чому це важливо знати

Прибутковий будинок Шіле на Золотоворітській — характерний приклад того, як столиця втрачає шар цивільної архітектури кінця ХІХ — початку ХХ століть. Кожна така споруда формувала впізнаваний київський силует, була носієм пластики і ремесла своєї доби. Втрата таких будинків — це не лише питання охорони пам’яток, а й питання ідентичності міського простору. Архівні фото залишаються чи не єдиним способом зберегти пам’ять про вигляд центру Києва, яким його бачили мешканці на зламі століть.

Раніше ми писали

Як ми розповідали, у 1934 році Київ втратив унікальну Іоанно-Златоустівську «Залізну» церкву на Галицькій площі — її знесли під приводом реконструкції трамвайних колій. Також ми писали, що навіть під час війни на Подолі продовжують знищувати історичні будівлі попри мораторій та судові процеси. Із тих пам’яток, що вдалося зберегти, — каплиця-усипальниця у Пущі-Водиці 1913 року, єдиний у Києві приклад мавританського стилю в культовій архітектурі.