Ексзаступник голови СБУ Віктор Ягун в інтерв’ю німецькому виданню Welt заявив, що війна триватиме, доки Україна не відновить свої кордони 1991 року. За його словами, справжній мир настане лише після відходу Путіна від влади та розпаду російської імперської моделі.

У розмові з журналістом Стефаном Шохером генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун наголосив:

«Війна закінчиться тоді, коли Україна досягне кордонів 1991 року».

Він нагадав, що Конституція України забороняє підписання мирного договору з державою, яка окупує бодай метр української території.

«Нам пропонують ситуацію, як це було з Фінляндією. Кажуть: “Ідіть цим шляхом. Відмовтеся від цієї території”. Фінляндія евакуювала своє населення. Там було не так багато людей. У нас під окупацією живуть мільйони людей»,

— пояснив Ягун, підкреслюючи, що люди не хочуть залишати свою батьківщину. Відмова від Азовського моря чи Криму для України неприйнятна.

Усе залежить від Путіна

На думку Ягуна, подальший перебіг війни визначається особисто Путіним:

«На жаль, усе залежить від психологічного стану однієї людини. Така вже Росія».

Якщо Путін вирішить припинити вогонь, «це можна зробити миттєво», однак про мир у справжньому значенні — з визнанням Росії агресором, видачею воєнних злочинців, репараціями та відновленням територіальної цілісності — наразі не йдеться.

«Я думаю, що в найближчі три-чотири роки точно нічого не зміниться»,

— визнає Ягун. Він зазначив, що гаряча фаза війни могла б припинитися, якби США справді жорстко підійшли до цієї проблеми та продовжили політику тиску на Росію, Китай і тих, хто все це уможливлює.

Війна нового типу

Окрему увагу Ягун приділив зміні характеру війни. За його словами, конфлікт вийшов на новий технологічний рівень:

«Зрозуміло, що це високотехнологічна війна; використовуються речі, про які раніше ніхто не думав. Хто б міг подумати, що безпілотні системи — наземні чи морські — відіграватимуть домінуючу роль?»

Він навів приклад Чорноморського флоту РФ:

«Морська держава з повноцінним флотом і авіацією, підводними човнами, кораблями та системами забезпечення фактично втратила третину цього флоту — проти країни, яка не має повноцінного флоту. Завдяки використанню безпілотних систем ми фактично загнали цей флот кудись у далекі порти».

Ягун також зазначив, що нинішній фронт — це не суцільна лінія, а мозаїка позицій і «сірих зон» з відстанню між позиціями від 100 метрів до 10 кілометрів. Це створює нову психологічну реальність, коли частина населення обох воюючих країн не усвідомлює, що йде війна.

«У Росії ситуація ще гірша, тому що ми принаймні маємо мотивацію. У Росії навіть ті, хто воює, частково не розуміють, що вони роблять. За всі ці роки вони не змогли довести своєму населенню, що ця війна ведеться заради якоїсь ідеї»,

— підкреслив ексзаступник голови СБУ.

Гібридна агресія РФ в Європі вже триває

Ягун попередив, що війна ведеться не лише на полі бою:

«Європа вважає, що вона в безпеці і війна її не досягла. Але війна йде повним ходом — тільки не відкрито, а приховано».

За його словами, в Європі точаться інформаційні війни, інформаційний саботаж, прямі диверсійні акти, і вже є загиблі. Це стосується підривів складів боєприпасів, підпалів супермаркетів, спроб здійснити диверсійні акти проти глав урядів і підприємств.

«Вони активно працюють. І все це показує, що вони намагаються дестабілізувати ситуацію, вплинути на вибори, поставити своїх політиків. Це все — продовження тієї ж війни, яка ведеться в Україні»,

— наголосив Ягун. Мета — підірвати стабільність і зруйнувати єдність Європи.

Дрони — ознака слабкості, а не сили

Останні масовані атаки РФ цілими зграями з сотнями дронів Ягун назвав «замаскованою слабкістю» та спробою вразити не фронт, а цивільне населення.

«Але світовий досвід завжди показував: терор проти цивільного населення зазвичай призводить до протилежних результатів. Люди починають об’єднуватися. Ворог воює не проти армії, а проти цивільного населення. І підтримка уряду та армії зростає», — пояснив він.

За словами Ягуна, така логіка була притаманна нацистській Німеччині — терор має зробити народ покірним.

«В Україні це точно не так», — підкреслив він.

Західна допомога і залежність від США

Коментуючи нові пакети допомоги Заходу, Ягун наголосив на потребі стратегічної самостійності: «І ми, і Європа рано зрозуміли, що не можна покладатися на США в тому обсязі, як це відбувається зараз».

Він навів приклад рішення США, які «завжди приймають правильні рішення — після того, як випробують усі неправильні». Тому Україна робить усе, щоб стати максимально незалежною від США.

Ягун також похвалив підхід Німеччини, яка замість передачі Україні ракет Taurus інвестує у виробництво українських ракет з аналогічною, навіть вищою ефективністю: «І це правильно. Чому? Тому що тоді не буде звинувачень на адресу Німеччини, а Україна водночас зможе використовувати власну зброю».

Погляд на ультиматум Трампа

Окремо Ягун прокоментував ультиматум президента США Дональда Трампа, який дав Путіну 50 днів на припинення війни.

«Кілька місяців тому це були два тижні, за які щось мало зрушити, тепер це 50 днів. Це звучить як гра на час», — зазначив журналіст Welt.

«Я сподіваюся, що цей термін буде скорочуватися далі»,

— відповів Ягун і додав, що головна проблема полягає в тому, що Америка та частково Європа дуже бояться розпаду Росії, вважаючи, що це буде неконтрольований процес.

Проте, на думку Ягуна, розпад СРСР показав, що такий процес цілком може бути контрольованим — за умови підтримки еліт у новостворених державах і стабільних контактів з цими елітами.

«Найбільше занепокоєння викликає те, що Китай може перехопити ініціативу на Далекому Сході. Саме цього американці дуже бояться — що Китай отримає доступ до Арктики, не зважаючи на сьогоднішню Росію», — підсумував він.

Чому це важливо знати

Оцінка Віктора Ягуна свідчить про реалістичний, але жорсткий стратегічний горизонт війни — до повного відновлення кордонів 1991 року. Така позиція важлива для української аудиторії, оскільки дає розуміння: будь-яке «примирення» без деокупації — це не мир, а відкладене поневолення.

Паралельно вказується на потребу зменшення залежності від США, зосередження на власному ВПК і формуванні альянсів, які не обмежуються умовностями великої політики. Крім того, меседж про гібридну агресію РФ у Європі — це сигнал, що фронт війни виходить за межі України. Усвідомлення цього може посилити міжнародну солідарність і тиск на Москву.