Перейти до основного вмісту

KDTW: Fire Point, TAF Industries та 1200 учасників з 30 країн

Україна стає центром, де науковий потенціал, бойовий досвід, технології та міжнародні інвестиції гуртуються, щоб створювати передові рішення для глобальної безпеки. Це стало ключовим меседжем Kyiv Defense Tech Week (KDTW), який вперше пройшов у Києві з 27 квітня по 3 травня 2026 року, повідомляє комунікаційна агенція Calibrated. У межах тижневого заходу відбулися три ключові події: University Defense Tech Forum, Invest in Bravery Summit та EDTH Hackathon.

8 Травня 2026 о 7:59|Наука і освіта|⏱ 15 хв читання|Поділитися:
Учасники University Defense Tech Forum на Kyiv Defense Tech Week — великий екран із логотипами KSE, SAAB та університетів, банери Fire Point і TAF Industries
Фото: KDTW | 1920×1080

KDTW зібрав понад 1 200 учасників з більш ніж 30 країн світу, об’єднавши міжнародних інвесторів, стартапи, інженерів, військових лідерів і політиків, які знаходяться на передовій оборонних інновацій.

Мета KDTW — стимулювати інвестиції, промислові партнерства та впровадження нових технологій, посилюючи здатність України зупиняти агресію, реагувати на нові загрози та зміцнювати глобальну безпеку.

«У KDTW закладено ідею про створення інтегрованої промислової та інноваційної європейської екосистеми з Україною в її основі. Швидшої, гнучкішої, стійкішою та більш перевіреної в бою — без аналогів у світі. Тому що безпеку не можна віддати на аутсорс», — сказала Лола Оніпко, співзасновниця та виконавча директорка Invest in Bravery.

Організований Invest in Bravery та European Defense Tech Hub у співпраці з провідними партнерами екосистеми, KDTW поєднує український досвід із міжнародним капіталом, промисловими можливостями та політичним лідерством, прискорюючи впровадження рішень, розвиток талантів і формування партнерств, що визначають майбутнє оборонних інновацій в Україні та Європі.

«Kyiv Defense Tech Week став майданчиком для величезної кількості учасників оборонної сфери. Він об’єднав академічні знання та розвиток міжуніверситетських досліджень, інновації української армії, досягнення оборонних компаній та стартапів, інвесторів, а також початківців-інноваторів, які представили свої ідеї під час хакатону та університетського оборонного форуму. Захід продемонстрував силу співпраці в розбудові довгострокової оборонної екосистеми, що посилює позиції України на мапі Європи як рушія інновацій у сфері безпеки та захисту», — зазначив Акім Карпач, менеджер спеціальних проєктів European Defense Tech Hub.

Про KDTW

KDTW об’єднує зростаючу коаліцію інвесторів та лідерів індустрії для формування майбутнього демократичної оборони. Ключову підтримку забезпечує TAF Industries як головний партнер, разом із Fire Point, Airlogix, Tytan Technologies, Tulip Tech, PBS Group, Occam Industries, Skyfall, Moodro Tech, Stark, Sub Rosa, Codena.Tech, а також інвестори, серед яких Double Tap Investments, D3 VC, Rockaway Ventures, Depo Ventures, Bifrost Defence, Nunc Capital, Latour Capital, Sysiphus VC, Iron Wolf Capital, S-Tech Ventures і Tilia Impact Ventures.

Програму створено спільно з партнерами екосистеми, серед яких Brave1, Defense++, Snake Island Institute, IRON, Ukrainian Council of Defense Industry, AZOV | 4308, Calibrated, BSV Ventures, U.S.-Ukraine Business Council, Defense Innovation Highway, Defence Builder та Women in Defense Tech.

University Defense Tech Forum

Першою відкритою подією KDTW став University Defense Tech Forum за участі української та європейської академічної спільноти, що працює над оборонними та dual-use технологіями. Форум організовано Європейським центром оборонних технологій (EDTH) у партнерстві з Київською школою економіки (KSE) за підтримки Міністерства освіти і науки України та Brave1.

Заступник міністра освіти та науки України Денис Курбатов, відкриваючи подію, заявив, що держава формує екосистему оборонних інновацій, яка об’єднує університети, бізнес, військових і міжнародних партнерів, із акцентом на глибоку інтеграцію науки в реальний ринок технологій. За його словами, запускаються інструменти підтримки — центри передового досвіду, конкурсне фінансування, державно-приватні R&D партнерства та стартап-інфраструктура. Ключова мета — створити умови для комерціалізації розробок і включення України в глобальні інноваційні екосистеми.

Виконавчий директор Київської школи економіки Михайло Шнейдер зазначив, що для довгострокової обороноздатності університети мають одночасно готувати таланти та розвивати прикладну науку, тісно інтегровану з індустрією. На його думку, в Україні є критичний виклик занепаду фундаментальних наук, тому необхідно інвестувати в їх розвиток паралельно з практичними програмами. Ефективна модель — партнерства університетів із компаніями, де студенти працюють над реальними задачами, а бізнес отримує інновації.

Співзасновник European Defense Tech Hub Бенджамін Вольба підкреслив: оборонні інновації можливі для всіх — дослідники та цивільні можуть створювати реальні рішення, проходячи шлях від ідеї до працюючого продукту. Ключовим фактором є співпраця між компаніями, університетами та країнами, навіть якщо учасники є конкурентами. Побудова глобальних мереж і партнерств є необхідною умовою для посилення України та демократичного світу.

Хто створює майбутнє Defense Tech?

Під час першої панельної дискусії University Defense Tech Forum спікери обговорювали роль університетів в оборонних інноваціях, державно-приватному партнерстві та співпраці з промисловістю. Ключовий фокус уваги був на тому, що головним чинником розвитку українського defense tech є якісна інженерна освіта. Учасники наголосили на необхідності швидкого формування оборонної інноваційної екосистеми через інтеграцію освіти й індустрії та залучення нових інженерних кадрів.

Водночас підкреслювалося, що ефективна інженерна освіта можлива лише за умови поєднання сильної науки з практикою, розвитку командної роботи та міжнародної співпраці. Окрему увагу приділили важливості синергії між університетами, армією та бізнесом, а також розвитку підприємництва як складової підготовки фахівців. Також було відзначено, що оборонні інновації мають формуватися навколо реальних потреб військових із їхнім безпосереднім залученням до розробок і фокусом на практичні рішення «знизу вгору».

«Для розвитку defense tech ключове значення має якісна освіта, адже саме вона формує фахівців, здатних створювати технологічні рішення для сучасних безпекових викликів. Водночас сьогодні освіта має бути максимально наближеною до реальних потреб галузі: студенти повинні працювати з практичними кейсами, взаємодіяти з військовими та бізнесом і розуміти, як їхні розробки масштабуються у реальні продукти. Саме така інтеграція дозволяє перетворювати знання на технологічну перевагу. У Skyfall ми активно розвиваємо співпрацю як із закладами вищої освіти, так і з професійної технічної освіти, адже підготовка інженерів і технічних спеціалістів має відбуватися на всіх рівнях освітньої системи», — зазначила Олена, директор з розвитку компанії SkyFall.

Університетські Defense Hub-и: глобальні моделі та уроки

У контексті розвитку університетських оборонних хабів представники міжнародних освітніх закладів і венчурних фондів дискутували навколо створення технологічних лабораторій та масштабування інновацій. Учасники наголосили, що Україна вже стала лабораторією війни майбутнього, здатною швидко навчатися, однак потребує масштабування напрацьованих рішень. Крім того, розвиток оборонних інновацій вимагає поєднання довгострокових інвестицій у таланти зі швидкими інструментами підтримки стартапів і стабільного потоку ресурсів в екосистему.

Водночас було відзначено роль університетів у створенні внутрішніх інноваційних середовищ через центри передового досвіду та запуск spin-out компаній, а також необхідність розвитку студентського підприємництва з його інтеграцією в ринок, спираючись на сильний STEM-потенціал України. Окрему увагу приділили тому, що цінність інновацій визначається їх ефективністю на полі бою, тоді як розвиток екосистеми стримується браком підприємницького мислення та довіри між бізнесом і університетами. Також наголошувалося, що утримання й повернення талановитих інженерів можливе лише за умови системних змін, які створюють конкурентне середовище для життя та роботи в Україні.

Виступи keynote-спікерів

Своїми думками під час University Defense Tech Forum поділилися представники європейських оборонних компаній та фондів.

CTO (технічний директор) Finland SAAB Петтері Алінікула зазначив, що університети є критичними партнерами для оборонної індустрії через доступ до передових знань, міждисциплінарної експертизи та талантів в умовах швидкої технологічної еволюції. Найефективніша модель — поєднання довгострокових досліджень із швидким впровадженням результатів у продукти, зокрема через такі формати як industrial PhD і стратегічні партнерства. Системна взаємодія «університет-індустрія-держава» формує інновації, нові технології та загальну технологічну та суспільну стійкість.

Голова Офісу оборонних інновацій Європейського Союзу в Києві Мартін Йоесаар повідомив про значне фінансування ЄС у сфері оборони в наступному бюджетному циклі, з фокусом на інтеграцію України в ці програми. За його словами, паралельно існують як довгострокові інструменти (European Defence Fund), так і швидкі механізми підтримки стартапів і прототипів (BRAVE EU), що дозволяють оперативно реагувати на потреби війни. Додатково відкриваються можливості для масштабування виробництва, грантів для deep tech і dual-use рішень через різні програми ЄС.

Менеджер освітньо-наукової екосистеми Brave1 Андрій Куцак підкреслив: визначальним для університетів у сфері оборонних технологій є не обсяг ресурсів, а готовність швидко діяти й знаходити практичні шляхи впровадження рішень. Він вважає, що сучасний університет має виконувати три ключові ролі: давати освіту у тісній зв’язці з індустрією, бути «пісочницею» для молодих талантів і працювати як R&D-хаб для бізнесу. Водночас Куцак зауважив, що нині українська освіта переживає, можливо, найглибшу трансформацію з часів незалежності — і ті університети, які не перебудують освітні підходи під реальні потреби ринку, ризикують втратити актуальність.

Пітч-сесія університетських команд

Завершальною частиною University Defense Tech Forum стала пітч-сесія за участі 13 команд з університетів України та Європи. Студенти представили різноманітний софт оборонного призначення.

Перше місце посіла команда Ліверпульського університету, презентувавши систему виявлення та ідентифікації БПЛА (безпілотних літальних апаратів) із використанням mmWave MIMO радарів.

Друге місце журі віддала студентській команді Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України з їхнім програмним забезпеченням, яке відтворює інтерфейс бойового радара, зменшуючи залежність від фізичних радарних систем під час навчань.

Команда Мюнхенського технічного університету посіла третє місце. Студенти розробили шар обробки даних для багатодоменних безпілотних систем, який зменшує навантаження на операторів дронів та аналітиків шляхом збору релевантної аналітики й передачі її до системи управління полем бою (Battlefield Management System).

Invest in Bravery Summit

Другою відкритою подією під час KDTW став Invest in Bravery Summit — захід високого рівня, який надає міжнародним інвесторам і стратегічним партнерам прямий доступ до відібраних українських defense tech стартапів.

«Invest in Bravery — це не просто «dealflow». Це місток між Україною та Європою. Коли ви інвестуєте тут, ви не просто підтримуєте стартап — ви стаєте частиною системи, загартованої в найскладніших умовах. І кожне таке партнерство робить демократичний світ сильнішим, стійкішим і значно менш вразливим — захищаючи свободу, суверенітет і верховенство права за допомогою найсучасніших технологій», — зазначила Лола Оніпко, співзасновниця та виконавча директорка Invest in Bravery.

COO (операційна директорка) Brave 1 Ірина Заболотна під час відкриття саміту розказала, як Україна під час війни фактично створила новий defense tech ринок, зосередившись на UAV (безпілотних літальних апаратах) та швидких інноваціях. За її словами, ключову роль відіграє держава, яка спростила регуляції, прибрала бюрократію та запустила інструменти підтримки — гранти, аналітику, маркетплейс для швидких закупівель. Водночас Brave1 виступає як центральний хаб, що поєднує військових, бізнес і інвесторів, а також просуває українські технології на глобальний ринок.

«Через постійний зворотний зв’язок із бійцями компанія Airlogix вдосконалила продукт: збільшила тактичний радіус до 100 км і час польоту до чотирьох годин, розробила власні компоненти та інтегрувала систему уникнення дронів-перехоплювачів. Сьогодні ми масштабуємося на міжнародному рівні через партнерства та спільні підприємства, одночасно розширюючи виробництво та R&D для підтримки оборони України та партнерів. Компанія виходить на глобальний ринок — підписано спільне підприємство з Auterion з планами відкрити шість нових виробничих майданчиків у країнах НАТО до кінця 2026 року. Наша місія — не лише перемога України, а й передача бойових технологій союзникам, які стикаються з реальною загрозою з боку Росії», — сказав Дмитро Пятрін, ССО (комерційний директор) Airlogix.

Огляд ситуації на фронті для інвесторів

Під час першої панельної дискусії українські військовослужбовці поділилися досвідом застосування дронів на фронті. Вони наголосили, що оборонні інвестиції є критично важливими, однак мають супроводжуватися глибокою експертизою, тісною взаємодією з військовими та орієнтацією передусім на реальну ефективність на полі бою, а не лише фінансові показники.

Учасники дискусії підкреслили, що перевагу на фронті забезпечують дешеві, масові й адаптивні рішення, які постійно вдосконалюються завдяки зворотному зв’язку від військових. Окремо наголошувалося на потребі у простих, доступних і стандартизованих наземних роботизованих системах (UGV — Unmanned Ground Vehicle), придатних для масового використання та доповнених засобами захисту від дронів. Також було відзначено, що ефективні системи радіоелектронної боротьби мають бути гнучкими, широкодіапазонними та інтегрованими в комплексні рішення протидії безпілотникам.

Воркшоп, пітчинг стартапів і виступи keynote-спікерів

Практичною складовою Invest in Bravery Summit став воркшоп, присвячений закупівлям НАТО, який провела Сандра Ґолбрайх, керуюча партнерка BSV Ventures.

Центральною частиною саміту стали пітчі 15 defence tech-стартапів інвесторам. Strix Air, DigiQ RF, RMachine, Citadel, Blue Arrow, Laser Guard Systems, Hard Cat, Black, Forest Systems, Barvinok-5, DK Nejet, TRIDENT, G-Next Intelligence, DOD Solution, Roguard Systems та Pegasus Aerospace представили рішення у трьох напрямках: автономні AI-керовані безпілотні системи, програмне забезпечення для управління полем бою та засоби протидронового захисту.

Окремим блоком програми саміту стали презентації представників компаній оборонного комплексу. Ростіслав Пілц, директор проєктів безпеки та спеціальної оборони PBS Group, презентував результати виробництва авіаційних компонентів і компонентів двигунів. Компанія співпрацює з партнерами в США, Європі та інших країнах для масштабування виробництва та виходу на нові ринки.

SIRM Української ради зброярів (UCDI) Міро Попович виступив з оглядом оборонного сектору України. За його словами, традиційний експорт озброєння втрачає актуальність через швидке старіння технологій, тому ефективнішою моделлю стають спільні виробництва та формат built with Ukraine. Україна перетворилась на унікальну defense-екосистему з швидкою ітерацією, бойовим тестуванням і здатністю створювати дешеві масові рішення, що змінюють правила війни. Найбільший ефект дають партнерства та інтегровані екосистеми рішень, які поєднують західні технології з українським бойовим досвідом.

Від поля бою до глобальних ринків: як Україна створює наступне покоління оборонних технологій Європи

У межах другої панельної дискусії представники українських defense tech компаній ділилися своїм досвідом адаптації в умовах війни та виходу на міжнародні ринки. Було відзначено, що defense tech поступово стає експортною індустрією майбутнього, а українські розробки мають орієнтуватися не лише на потреби війни сьогодні, але й на подальшу інтеграцію в систему колективної безпеки.

Учасники дискусії підкреслили, що успіх defense tech стартапів визначається швидкою ітерацією продуктів, здатністю до масштабування, наявністю власних технологій і побудовою стратегічних партнерств, які забезпечують синергію та вихід у серійне виробництво. Також наголошувалося на необхідності швидкої адаптації компаній до умов війни, масштабування через міжнародні партнерства та виробництво, а також опори на реальний попит, репутацію і міждержавну співпрацю.

«Ми починали як благодійний фонд “Хвиля’91”, але швидко зрозуміли: благодійність не масштабується, якщо ти хочеш реального впливу на фронті. Тому в 2023 році ми створили TAF Drones, а згодом трансформувалися в TAF Industries, розширивши лінійку продуктів та об’єднавши різні команди в єдину екосистему. Наша стратегія — давати ресурс сильним командам, щоб вони могли швидко масштабувати свої рішення та створювати реальний ефект на полі бою. У війні головний ресурс — це час, тому кожен продукт має бути не лише ефективним, а й масштабованим та економічно доцільним», — поділився досвідом Володимир Зіновський, CEO (генеральний директор) TAF Industries.

EDTH Hackathon

Заключною частиною KDTW, що продемонстрував потенціал України як центру оборонних інновацій в Європі, став трьохденний EDTH Hackathon. Його мета — залучити більше фахівців, команд і нових талантів до defense tech галузі та дати їм можливість долучитися до розробки рішень для актуальних оборонних викликів.

310 учасників із 19 країн зібрались на 48-годинний хакатон з оборонних технологій. Команди працювали над реальними бойовими задачами: протидія FPV-дронам, виявлення та перехоплення БПЛА, навігація в умовах РЕБ (радіоелектронної боротьби), автономні системи. За 48 годин учасники не просто писали код — вони збирали прототипи, тестували апаратні рішення та інтегрували AI-моделі у робочі системи.

Учасникам пропонувалися практичні кейси — від систем виявлення радіоелектронних перешкод до алгоритмів детекції руху людини та акустичних модулів для безпілотників. Значна частина завдань була пов’язана з розробкою дешевих і ефективних рішень, які можуть працювати в польових умовах та бути масштабованими. Розроблені проєкти орієнтовані на реальні сценарії використання, включно з захистом критичної інфраструктури та реагуванням на нові типи загроз.

Особливу увагу приділено автономності, надійності зв’язку та пасивним методам виявлення, що стають критично важливими в умовах активного радіоелектронного протистояння на фронті. Серед напрямів — трекінг антен для перехоплювачів, концепти високошвидкісних дронів та системи виявлення без використання радіосигналу.

За підсумками змагань EDTH Hackathon перше місце здобула команда RadSim, яка розробила радарний симулятор для навчання операторів перехоплювачів без фізичного обладнання. Друге місце посіла команда Radio Pepsi з повітряною системою виявлення та пеленгації дронів за радіочастотним сигналом. Бронзовим призером стала команда Eagle Eye — за розробку з виявлення та відстеження БПЛА в реальному часі з теплових відеопотоків.

Спеціальних нагород від Fire Point, TAF Industries та TYTAN Technologies удостоїлися: Radio Pepsi — за найкраще рішення у категорії виявлення загроз; FieldEye — за мобільну роботизовану систему для дистанційного обстеження мінних полів та небезпечних зон; Snout — за вдосконалений трекер антени для високошвидкісних систем перехоплення.

Однією з ключових подій хакатону стало підписання меморандуму про взаєморозуміння між Центром оборонних технологій Європи (EDTH) та Європейським форумом оборонних інновацій (EDIF). Угода закладає підґрунтя для спільної роботи під час Тижня оборони Нідерландів у листопаді 2026 року, де форум і хакатон будуть об’єднані в єдиний інтегрований формат — оточений ширшим набором супутніх заходів.

Про KDTW

KDTW об’єднує зростаючу коаліцію інвесторів та лідерів індустрії для формування майбутнього демократичної оборони. Ключову підтримку забезпечує TAF Industries як головний партнер, разом із Fire Point, Airlogix, Tytan Technologies, Tulip Tech, PBS Group, Occam Industries, Skyfall, Moodro Tech, Stark, Sub Rosa, Codena.Tech, а також інвестори, серед яких Double Tap Investments, D3 VC, Rockaway Ventures, Depo Ventures, Bifrost Defence, Nunc Capital, Latour Capital, Sysiphus VC, Iron Wolf Capital, S-Tech Ventures і Tilia Impact Ventures.

Програму створено спільно з партнерами екосистеми, серед яких Brave1, Defense++, Snake Island Institute, IRON, Ukrainian Council of Defense Industry, AZOV | 4308, Calibrated, BSV Ventures, U.S.-Ukraine Business Council, Defense Innovation Highway, Defence Builder та Women in Defense Tech.

Про організаторів

Invest in Bravery — це незалежна неприбуткова платформа, яка поєднує міжнародних інвесторів та партнерів із українськими стартапами у сфері оборонних технологій. Платформа розвиває екосистему, сприяє міжнародній співпраці, відкриває інвесторам нові можливості для угод та прискорює масштабування перевірених на полі бою інновацій із глобальним впливом.

European Defense Tech Hub (EDTH) — це мережа для спільнотоорієнтованих оборонних інновацій у Європі. Її місія — залучати більше талантів у сектор оборонних технологій Європи, прискорювати інновації та сприяти співпраці. EDTH організовує події, такі як European Defense Tech Hackathon, та поєднує стартапи, оборонні агенції й лідерів індустрії для впровадження нових рішень у відповідь на нагальні виклики безпеки.

Виконавчий директор Київської школи економіки Михайло Шнейдер зазначив, що для довгострокової обороноздатності університети мають одночасно готувати таланти та розвивати прикладну науку, тісно інтегровану з індустрією. На його думку, в Україні є критичний виклик занепаду фундаментальних наук, тому необхідно інвестувати в їх розвиток паралельно з практичними програмами. Ефективна модель — партнерства університетів із компаніями, де студенти працюють над реальними задачами, а бізнес отримує інновації.

Нагадаємо, як ми раніше писали, Fire Point і KSE запустили бакалаврат «Ринку ракетчиків немає» — першу в Україні прикладну програму з оборонних технологій, де студенти працюють над реальними задачами оборонного сектору.

Автор
KDTW: Fire Point, TAF Industries та 1200 учасників з 30 країн
Олександр Остапець
Журналіст kyiv.news

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.

Усі статті автора →