Перейти до основного вмісту

Київ — 30 грн, Харків — 0 грн: чому міста розійшлися в ціні проїзду

Харків зберігає безкоштовний проїзд у метро, автобусах, трамваях і тролейбусах — мер Ігор Терехов заявив про це в інтерв’ю «Радіо Свобода», оприлюдненому 28 липня. Тим часом Київ із 15 липня підняв разовий тариф із 8 до 30 гривень, слідом подорожчала міська електричка, а наступним може стати тариф на воду. Зібрали всі липневі подорожчання столиці й порівняли транспортні моделі двох міст.

28 Липня 2026 о 12:48|Транспорт|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Пасажирка оплачує проїзд карткою на валідаторі в салоні київського тролейбуса — тариф 30 гривень
Ілюстративне фото КМДА

Найважливіше про Київ — у Telegram

Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму

Підписатися

Що подорожчало в Києві цього літа

Липень 2026 року став для киян місяцем найбільшого стрибка комунальних цін за роки повномасштабної війни:

  • Громадський транспорт — з 15 липня разова поїздка в метро, автобусі, трамваї, тролейбусі та фунікулері коштує 30 грн замість 8 грн, а ціна поїздки за Kyiv Smart Card зросла з 6,50 до 25 грн. Тариф зріс у 3,75 раза і за абсолютними цифрами наблизився до столиць ЄС.
  • Маршрутки — приватні перевізники з того ж 15 липня підняли ціну до 25 грн.
  • Kyiv City Express — з 22 липня квиток на міську електричку коштує 30–37 грн залежно від способу оплати, тобто вдвічі дорожче.
  • Вода — обговорюється підвищення тарифу майже вдвічі: з 30,38 до 63 грн за кубометр. Рішення поки не ухвалене.

Чому Харків тримає нуль

Терехов пояснює безкоштовний проїзд трьома аргументами. Перший — соціальний: людина з пенсією 3,5 тисячі гривень на місяць фізично не може дозволити собі поїздки за 30 грн. «Ну ми що, нелюди?» — так мер прокоментував тарифи інших міст. Другий — безпековий: харківський метрополітен виконує функцію основного укриття, тож брати гроші за вхід туди влада вважає неможливим. Третій — структурний: увесь громадський транспорт Харкова перебуває в комунальній власності, без приватних перевізників, тому місто самостійно визначає правила гри.

Ціна цієї моделі теж відома: через нульовий тариф та інші рішення міської влади Харків накопичив мільярдні борги за газ, опалення й електроенергію. Терехов визнає, що утримувати безкоштовний проїзд вдаватиметься, «доки існують такі можливості», але має намір зберегти його й після війни.

Дві моделі — спільна проблема

Обидва міста фактично визнають одне: громадський транспорт у воєнні роки збитковий. Різниця лише в тому, хто платить. Київ переклав частину збитків на пасажира — і отримав протести, п’ять петицій проти тарифу, які подолали поріг підписів, та вимогу Громадської ради при КМДА переглянути підвищення і провести нове громадське обговорення. Харків залишив витрати на місті — і накопичує борги перед енергетиками. Експерти при цьому попереджають: навіть нові київські тарифи не покриють мільярдних збитків транспортних підприємств, зате можуть змусити частину пасажирів пересісти на маршрутки.

Чому це важливо знати

Тарифна історія Києва не завершена: петиції, що подолали поріг, має розглянути міська влада, підвищення тарифу на воду ще не ухвалене й проходитиме обговорення, а Громадська рада при КМДА домагається повернення транспортного питання на публічний розгляд. Тобто цифри в платіжках і на турнікетах ще можуть змінитися — в обидва боки.

Раніше ми писали

Раніше ми докладно розбирали, скільки можна було заощадити на поповненні Kyiv Smart Card за старою ціною, а також писали про п’ять петицій проти тарифу 30 грн, які подолали поріг підписів.

Автор
Київ — 30 грн, Харків — 0 грн: чому міста розійшлися в ціні проїзду
Олександр Остапець
Журналіст kyiv.news

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.

Усі статті автора →