Попри складні умови воєнного часу, Україна продовжить роботи з підтримки в безпечному стані трьох енергоблоків ЧАЕС, сховища відпрацьованого ядерного палива та сховищ радіоактивних відходів. У міністерстві наголошують: усунення глобальних ризиків можливе лише за умови припинення атак Росії на українські ядерні об’єкти.

Чому це відбувається

Необхідність масштабного фінансування безпосередньо пов’язана з наслідками російської атаки на конфайнмент ЧАЕС. 14 лютого 2025 року ударний безпілотник «Герань-2» (типу «Шахед») із фугасною бойовою частиною влучив у Новий безпечний конфайнмент над четвертим енергоблоком станції. Вибух спричинив пожежу та пробив численні пошкодження в даху захисної арки.

За оцінками експертів, удар був цілеспрямованим. СБУ на місці виявила уламки корпусу російського безпілотника із серійним номером. Президент Володимир Зеленський назвав атаку «цілеспрямованим ударом» по об’єкту ядерної безпеки.

Функціональність Нового безпечного конфайнменту після атаки була фактично втрачена — про це повідомили як українські фахівці, так і міжнародні експерти. Конфайнмент, який є найбільшою рухомою наземною спорудою у світі (довжина — 165 м, висота — 110 м, вага — 36 200 тонн), будувався саме для того, щоб запобігати радіоактивним викидам із зруйнованого реактора та захищати його від зовнішніх загроз. Його будівництво завершили у 2016 році, а вартість становила понад 2 мільярди доларів.

Хто відповідає

Фінансування робіт на ЧАЕС здійснюється з державного бюджету України за рішенням Кабінету міністрів. Безпосередньо роботами на станції керує Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» (ДСП ЧАЕС).

Водночас відновлення пошкодженого конфайнменту відбувається за міжнародної підтримки. Україна уклала грантову угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), за якою міжнародні партнери профінансують ремонт захисної оболонки. Французькі компанії Bouygues Travaux Publics та Vinci Construction Grands Projets, які свого часу проєктували та будували конфайнмент, вже провели попередню оцінку пошкоджень.

За даними ЄБРР, відновлення конфайнменту коштуватиме сотні мільйонів євро. У банку попереджають: якщо роботи не завершити до 2030 року, конфайнмент може стати повністю нефункціональним і створити серйозну радіаційну загрозу для України та всієї Європи.

Що роблять зараз

Ремонтні та відновлювальні роботи на конфайнменті ЧАЕС тривають. За словами заступника технічного директора з інфраструктури ДСП ЧАЕС Сергія Кондратенка, відновлення має завершитися до кінця 2026 року.

Паралельно з ремонтом конфайнменту продовжуються роботи з підтримки в безпечному стані інших об’єктів станції — трьох зупинених енергоблоків, сховища відпрацьованого ядерного палива та сховищ радіоактивних відходів. Усе це потребує постійного фінансування та кваліфікованого персоналу.

Експерти Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) постійно працюють на українських ядерних об’єктах і контролюють хід ремонту. Наприкінці січня 2026 року вони зафіксували 44 дрони у своїй зоні спостереження на ЧАЕС — це свідчить про те, що загроза нових атак залишається реальною.

Чому це важливо знати

Аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року стала однією з найбільших ядерних катастроф в історії людства. Конфайнмент над четвертим енергоблоком — це остання лінія захисту від радіоактивного забруднення. Його пошкодження внаслідок російської атаки створює загрозу не лише для України, а й для сусідніх країн.

Міненерго наголошує, що потрібна чітка реакція світу на такі теракти, зокрема обмеження прав держави-агресора в структурі МАГАТЕ. Росія, яка є членом МАГАТЕ, систематично атакує ядерні об’єкти України — і це ставить під питання саму можливість її участі в міжнародних органах з ядерної безпеки.

Крім ЧАЕС, Росія неодноразово створювала загрозу ядерній безпеці, окупувавши Запорізьку АЕС — найбільшу атомну електростанцію в Європі. Систематичні удари по енергетичній інфраструктурі України, зокрема по теплоелектростанціях у восьми областях під час морозів, також опосередковано впливають на безпеку ядерних об’єктів — знеструмлення загрожує системам охолодження та контролю.

Раніше ми писали

Як ми повідомляли, січень 2026 року став найважчим місяцем для української енергетики через масовані російські атаки. Також ми писали про удар 70 ракетами і 450 дронами по енергооб’єктах у восьми областях. Систематичні атаки на енергетичну інфраструктуру є частиною стратегії Росії, спрямованої на руйнування критичної інфраструктури України.