Перейти до основного вмісту

Місяць без тепла і світла: як мешканці панельки на Русанівці рятували будинок

Упродовж понад місяця мешканці 16-поверхової панельки на бульварі Ігоря Шамо на Русанівці власноруч рятували свій будинок після ракетного удару по ТЕЦ-5 на початку січня 2026 року: без тепла, зі щоденними розривами труб і температурою у квартирах, яка не піднімалася вище шести градусів під час 20-градусних морозів. Про це джерело розповіло на основі матеріалу видання Texty.org.ua.

12 Травня 2026 о 14:35|Регіональні новини|⏱ 4 хв читання|Поділитися:
Самотня людина йде сніговою дорогою між панельними будинками в туманну зимову погоду — ілюстрація до матеріалу про Русанівку без тепла
Фото: ілюстративне | 1920×1080

Чому цей будинок виявився особливо вразливим?

Будинок на бульварі Ігоря Шамо — це експериментальна 16-поверхова панелька 1969 року побудови. Її система опалення повністю залежить від електрики: чотири насоси безперервно качають воду на верхні поверхи. Щойно зникає струм — насоси зупиняються, а технічні поверхи з комунікаціями починають стрімко охолоджуватися.

Будинок обслуговує комунальний ЖЕД-410, на балансі якого перебуває близько півсотні старих будівель. Дільниця фізично не встигає реагувати на всі заявки. Ще у 2016 році мешканці намагалися створити ОСББ, але не набрали достатньої кількості голосів — і будинок так і залишився на утриманні комунального підприємства.

Як почалася аварійна ситуація після удару по ТЕЦ-5?

Десятого січня, після ракетного удару по ТЕЦ-5, міська влада обіцяла відновити роботу станції протягом двох діб. У сусідніх будинках через лютий мороз вже зливали воду з систем опалення, щоб запобігти розриву труб. Проте в ЖЕДі вирішили зачекати, сподіваючись на швидке відновлення тепла.

Увечері того ж дня у квартирах з’явились вода та світло, однак мережа не витримала навантаження: спочатку згорів запобіжник на трансформаторі, а згодом в електрощитовій вибула одна з трьох фаз. Мешканці самостійно зібрали аварійний фонд, щоб терміново купувати необхідні деталі та підтримувати будинок у робочому стані.

Які труднощі виникали щодня?

12 січня тепло почало повертатися, але ТЕЦ не давала достатнього тиску, і гаряча вода не доходила до всіх квартир. Систему опалення забило повітря. Сантехнік Валерій мав підніматися на 17-й поверх, щоб прочистити крани на техповерсі.

Ситуацію додатково ускладнювала квартира на 13-му поверсі з вибитими ще влітку вікнами. Через мороз вода в батареях там замерзла, заблокувавши опалення цілому стояку. ЖЕД ігнорував заявки, тому сусіди самотужки розшукували власників квартири. Через цю проблему в наступні дні будинок неодноразово затоплювало.

На п’ятий день боротьби в насосі опалення згоріло реле. Мешканці оперативно придбали нову деталь і замінили її, але запустити систему не встигли — знову вимкнули електрику, а вночі мороз сягнув –18 °C. 14 і 15 січня люди намагалися «піймати» сантехніка, однак щоразу заважали або відсутність електрики, або інші обставини.

Як люди виживали без тепла в мороз?

16 січня опалення нарешті вдалося запустити, проте до першого під’їзду тепло так і не дійшло — він розташований надто далеко від насосів. Температура у квартирах не піднімалася вище шести градусів, вікна обмерзали зсередини.

Мешканці вдавалися до нестандартних методів обігріву: гріли на газових плитах вогнетривку цеглу й розносили її по кімнатах на піддонах. Люди спали в куртках і спальних мішках, а дехто розставляв намети просто в кімнатах, щоб зберегти хоч якесь тепло тіла. Цей «марафон» виживання тривав понад місяць — і все це завдяки самоорганізації мешканців, а не комунальним службам.

Що це свідчить про стан житлового фонду Києва?

Ця ситуація — показова ілюстрація системної проблеми: значна частина київських панельних будинків радянської побудови не пристосована до роботи в умовах тривалих відключень електрики та перебоїв із теплопостачанням. Будинки з електрозалежними системами опалення потребують або технічної модернізації, або наявності резервних джерел живлення. Комунальні підприємства, що обслуговують десятки будівель одночасно, фізично не здатні забезпечити оперативне реагування. Досвід мешканців Русанівки свідчить: там, де немає ОСББ і активної самоорганізації, наслідки аварій можуть бути катастрофічними.

Чому це важливо знати

Ситуація на Русанівці — це не поодинокий випадок, а дзеркало стану тисяч застарілих багатоповерхівок по всьому Києву. Без модернізації інженерних систем, створення ОСББ і реальної відповідальності комунальних служб наступна кризова зима може обернутися для мешканців старого житлового фонду такими ж або ще важчими випробуваннями. Кожен киянин, який живе в будинку радянської побудови, мусить розуміти ризики і знати, як діяти в аварійній ситуації.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, тепломережу на мосту Патона прорвало і Русанівка залишилась без тепла. Також ТЕЦ-4 у Києві не відновлять до зими — але опалення міської влада обіцяє забезпечити.

Автор
Місяць без тепла і світла: як мешканці панельки на Русанівці рятували будинок
Гринчук Віталій
Журналіст kyiv.news

Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.

Усі статті автора →