Як сталася трагедія

Попередньо встановлено, що чоловік віком 66 років на власній присадибній ділянці розпалив багаття з сухої трави та впав на нього. Внаслідок цього виникла пожежа трав’яного настилу, яка призвела до загибелі господаря ділянки.

За фактом смерті людини слідчі розпочали досудове розслідування за частиною 2 статті 270 Кримінального кодексу України. Фастівський район неодноразово ставав ціллю ворожих атак, але у цьому випадку причиною трагедії стало саме паління сухої рослинності.

Чим небезпечне випалювання рослинності?

Щороку полум’я під час паління трави забирає кілька людських життів. У 2025 році у селі Середкевичі Яворівського району рятувальники на полі виявили обгоріле тіло 77-річного місцевого жителя, який також загинув під час спалювання сухостою.

Необдумане випалювання сухої рослинності призводить до загибелі всього живого і може спричинити випалювання лісових масивів та сіл. Такі пожежі швидко поширюються, особливо у вітряну погоду, яка притаманна початку весни. Пожежі в екосистемах шкодять довкіллю, тваринному та рослинному світу, а дим небезпечний для здоров’я людини.

Невеликі займання сухої трави за кілька годин можуть перетворитися на масштабні пожежі торфовищ і лісових масивів. З листям згорають зимуючі корисні комахи, руйнується ґрунтовий покрив, відбувається збіднення ґрунту.

Який штраф загрожує за випалювання?

За спалювання сухої трави і листя передбачений штраф від 3 060 до 6 120 грн. Для посадовців такий штраф набагато вищий — від 15 300 до 21 420 грн.

Винні особи караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші наслідки, караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Спалювання сухостою, сухої трави та чагарників під час воєнного стану може розцінюватися як акт диверсії.

Чому спалювання трави — небезпечний міф?

Трагедія у Ясногородці демонструє крайню небезпеку звичайного, здавалося б, паління сухої трави на власній ділянці. Багато українців досі вважають це нормальною практикою для «очищення» території, не усвідомлюючи смертельних ризиків.

Українці полюбляють навесні та восени спалювати листя, суху траву та інші рослинні рештки. Такі люди переконані, що цим вони покращують родючість ґрунту. Однак усе це — міфи. Насправді спалювання трави і листя тільки шкодять родючості ґрунту.

Під час спалювання листя, трави і бур’янів разом з димом вивільняються чадний газ, окис азоту, пестициди та радіонукліди. Без доступу кисню із листя чи трави, що тліють, виділяється бензопірен, який викликає онкологічні захворювання. З димом у повітря також вивільняються діоксини, які можуть викликати проблеми з репродуктивним здоров’ям та розвитком, ураження імунної системи, гормональні порушення та рак.

Альтернативою спалюванню є компостування — безпечний і корисний для ґрунту спосіб утилізації рослинних решток. У цілому цивілізованому світі люди роблять компост. Наприклад, у Німеччині траву лише компостують і за паління накладають шалені штрафи.

Раніше ми писали

Фастівський район неодноразово ставав ціллю ворожих атак. У ніч на 13 січня 2026 року рятувальники ліквідували пожежу в господарчій будівлі після удару РФ по району, постраждалих тоді не було. Також ми розповідали про атаку на Фастів та Білу Церкву, внаслідок якої постраждали 7 людей.

На початку січня 2026 року ми повідомляли про поранення чоловіка під час російської атаки на Фастівщині, коли було пошкоджено приватний житловий будинок.