Skip to main content

У Фастові створили «Ліс пам’яті» загиблого лісівника-героя

У Фастівському лісництві на Київщині висадили «Ліс пам’яті» на честь загиблого захисника Леоніда Никоненка — майстра лісу Білоцерківського надлісництва, який загинув у вересні 2024 року під час мінометного обстрілу на Харківщині. Дуби та сосни на площі 2,8 гектара садили разом з рідними героя, демобілізованими лісівниками та учнями шкільного лісництва. Про це повідомляє телеграм-канал «Ліси України».

 |  Юлія Тростянецька  | 
Команда, яка висаджувала ялинки в лісі зібралась для спільного фото на фоні висаджених ялинок
Фото: t.me/forestsofukraine

Хто такий Леонід Никоненко

Леонід Никоненко багато років працював у Білоцерківському надлісництві. Він відповідав за догляд за лісом, відновлення насаджень та охорону території. Колеги описують його як спокійну, надійну людину, яка завжди тримала слово.

«Леонід навчив нас не боятися труднощів і не жаліти себе. Коли садили дерева, здавалося, що він стоїть поруч, мовчки посміхається. Ми всі тут його відчували. Він дуже любив ліс, він міг годинами ходити й розповідати, де що росте. Тепер цей ліс нагадуватиме нам про нього щодня», — розповідає один з його колег.

Військовий шлях героя

Свою першу війну лісівник пройшов в Афганістані. У горах він навчився тримати себе у найскладніших ситуаціях і не залишати побратимів. Ті, хто знав його, кажуть — характер у нього був твердий, але серце добре.

У травні 2024 року Леоніда Никоненка мобілізували до Збройних сил України. Він служив сержантом і водієм у складі Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України.

27 вересня 2024 року загинув під час мінометного обстрілу в селі Приліпка Харківської області. Пам’ять про нього бережуть дружина Ольга, син Денис, донька Юлія, онучки Аріна й Дарина, а також брати Олександр і Валерій.

Чому це важливо знати

«Ліс пам’яті» у Фастівському лісництві став символом вшанування лісівників Київщини, які віддали життя за Україну. Висадка дерев на честь загиблих героїв у війні з РФ — це не лише данина пошани, а й спосіб зберегти пам’ять для майбутніх поколінь. Ліс, про який дбав Леонід Никоненко за життя, тепер стане живим меморіалом на його честь.

Проаналізувати із ШІ: