Суть справи

У 2021 році начальниця державної ветеринарної лікарні особисто взяла участь у процесі приватизації об’єктів державної нерухомості та забезпечила використання документів із завідомо неправдивими відомостями. Приватизації підлягали адміністративна будівля ветлікарні, гараж та господарське приміщення.

Ключова деталь схеми — одна з господарських будівель фактично була зруйнована та не існувала на момент приватизації. Проте за вказівкою посадовиці інформацію про її «наявність» внесли до офіційних документів, які подали для включення об’єкта до переліку малої приватизації.

На підставі фальсифікованих відомостей майно включили до переліку малої приватизації та продали через електронний аукціон. Внаслідок махінації з державної власності вибули приміщення ветлікарні та гараж загальною вартістю понад 1 млн гривень. Натомість фактична ціна продажу на аукціоні становила лише 1287 гривень.

Передісторія

Це не перший випадок зловживань із державним майном на Київщині та в столиці. Як ми раніше писали, у лютому 2026 року директор столичного КНП вимагав 1,2 млн гривень за підписання чесно виграного тендеру. Прокуратура також оскаржувала приватизацію Жовтневого палацу та незаконну забудову землі наукового інституту на Святошині.

Мала приватизація в Україні відбувається через державну систему електронних торгів «Prozorro.Продажі». Це об’єкти державної та комунальної власності вартістю до 250 млн гривень. З 2021 року процес малої приватизації активізувався — держава продає збиткові підприємства та майно для наповнення бюджету.

Чому такі схеми можливі

Експерти відзначають, що приватизація державного майна залишається однією з найбільш корупційно ризикованих сфер. Посадові особи, які відповідають за підготовку документів для приватизації, можуть маніпулювати інформацією про стан та склад майна.

Основна проблема — недостатній контроль на етапі підготовки документації. Якщо посадовець має доступ до офіційних документів і може вносити до них недостовірні відомості, це створює можливості для значних фінансових зловживань. У випадку з ветлікарнею різниця між реальною вартістю майна (понад 1 млн грн) та ціною продажу (1287 грн) становить майже 1000 разів.

Хто відповідає та що загрожує

Дії начальниці ветлікарні кваліфіковано за частиною 1 статті 233 Кримінального кодексу України — приватизація державного майна шляхом використання підроблених приватизаційних документів. Досудове розслідування здійснювали слідчі Територіального управління Державного бюро розслідувань (ДБР) у Києві, оперативний супровід забезпечував Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Відповідно до законодавства, за такі дії передбачено позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Що буде далі

Обвинувальний акт уже передано до суду. Суд має встановити всі обставини справи, оцінити докази та ухвалити рішення. У разі визнання вини суд також може вирішити питання про відшкодування завданих державі збитків.

Варто зазначити, що відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.

Чому це важливо

Випадки незаконної приватизації завдають державі подвійної шкоди. По-перше, бюджет втрачає кошти через продаж майна за заниженою ціною. По-друге, громадяни позбавляються можливості користуватися державними послугами, оскільки профільні установи втрачають своє майно.

Крім того, такі справи підривають довіру до процесу приватизації загалом. Якщо посадові особи можуть маніпулювати документами та продавати державне майно за безцінь, це ставить під сумнів законність усіх приватизаційних угод і дискредитує реформу державної власності.