Київ виділив 170 млн грн на енергоефективність житлових будинків
Київська міська рада рішенням від 14 травня 2026 року № 610/11077 виділила додаткові 170 млн грн з міського бюджету на реалізацію конкурсу енергоефективних проєктів у житлових будинках міста. Кошти передано Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Києва та спрямовані на підтримку будинків, де створені об’єднання співвласників. Про це повідомляє офіційний портал Київської міської ради.
Що передбачає рішення міської ради?
Рішенням № 610/11077 внесено зміни до бюджету міста Києва на 2026 рік, затвердженого ще у грудні 2025 року. Зокрема, до рішення Київської міської ради від 18 грудня 2025 року № 313/10780 «Про бюджет міста Києва на 2026 рік» додано бюджетні асигнування у розмірі 170,0 млн грн. Ці кошти призначені виключно для реалізації конкурсу проєктів з енергоефективних заходів у житлових будинках столиці.
Відповідальним виконавцем визначено Департамент житлово-комунальної інфраструктури міста Києва. Саме цей підрозділ міської адміністрації організовує конкурсний відбір проєктів, контролює їх реалізацію та звітує про використання коштів перед радою.
Хто може взяти участь у конкурсі?
Конкурс орієнтований на житлові будинки, в яких створено об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Саме такі об’єднання є основною формою самоврядування мешканців у сфері управління спільним майном і можуть подавати заявки на співфінансування енергоефективних заходів з міського бюджету.
Енергоефективні заходи, які традиційно фінансуються в межах подібних програм, охоплюють утеплення фасадів та покрівель, заміну вікон і дверей у місцях загального користування, модернізацію систем опалення та гарячого водопостачання, встановлення лічильників тепла та індивідуальних теплових пунктів. Такі втручання дозволяють суттєво знизити витрати мешканців на комунальні послуги та зменшити залежність від централізованого теплопостачання.
Чому 170 млн грн — це суттєва сума для програми?
Додаткове фінансування у розмірі 170 млн грн свідчить про масштабування програми підтримки ОСББ у Києві. В умовах воєнного стану та регулярних обстрілів енергетичної інфраструктури потреба в підвищенні автономності та енергонезалежності житлового фонду зростає щороку. Інвестиції в утеплення та модернізацію інженерних систем безпосередньо впливають на стійкість будівель під час відключень тепла і електроенергії.
Крім того, енергоефективна модернізація має довгостроковий економічний ефект: за підрахунками фахівців, грамотно реалізовані заходи дозволяють знизити споживання теплової енергії на 30–50%, що відчутно позначається на розмірі платіжок мешканців. Відтак програма є одним із ключових інструментів підтримки киян у складний час.
Варто зазначити, що подібні конкурси місто проводить не вперше. Програма співфінансування енергоефективних заходів для ОСББ діє в Києві вже кілька років і як ми раніше писали, щороку охоплює все більше будинків столиці. Кількість поданих заявок традиційно перевищує наявне фінансування, що свідчить про високий попит серед мешканців.
Рішення міської ради набрало чинності після його прийняття 14 травня 2026 року. Детальні умови конкурсного відбору та перелік необхідних документів публікуються на офіційному сайті Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Києва. Мешканці, чиї будинки мають ОСББ, можуть звернутися до правління об’єднання для уточнення можливості подачі заявки в поточному році.
Загалом, як ми раніше писали, Київ є одним із лідерів серед українських міст за обсягами фінансування енергоефективної модернізації житлового фонду через механізм підтримки ОСББ.
Чому це важливо знати
Виділення 170 млн грн на енергоефективність житлових будинків безпосередньо стосується сотень тисяч киян, які живуть у будинках з ОСББ. Участь у конкурсі дозволяє суттєво знизити комунальні витрати та підвищити комфорт і безпеку в домівці — особливо в умовах можливих відключень тепла та електроенергії. Мешканцям варто дізнатися, чи зареєстроване ОСББ у їхньому будинку, і звернутися до правління щодо участі у програмі.
Раніше ми писали
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →
