Перейти до основного вмісту

Ірпінь, Макарів та Бородянка: як публічні простори допомагають у відновленні

16 квітня в Києві відбулася презентація «Відновлення через публічні простори: Ірпінь, Макарів, Бородянка» — результати майже року роботи Urban Reform та ООН-Хабітат із трьома громадами Київської області. Публічні простори розглядаються як інструмент не лише відбудови, а й довгострокової стійкості громад, повідомляє «Хмарочос».

22 Квітня 2026 о 15:44|Регіональні новини|⏱ 4 хв читання|Поділитися:
Учасники дискусії на заході «Відновлення через публічні простори» — Urban Reform та ООН-Хабітат, Київ, 16 квітня 2026 року
Фото: hmarochos.kiev.ua | 1920×1080

Що було представлено на заході

Учасники події — представники громад, експерти та міжнародні партнери — обговорили практичні підходи до відновлення в умовах повномасштабної війни. За підсумками роботи було презентовано три документи: мережі публічних просторів для Ірпеня, Макарова та Бородянки; стратегію розвитку блакитно-зеленої інфраструктури субрегіону; посібник зі створення публічних просторів, розроблений спільно з українськими та міжнародними експертами.

«Це майже рік спільної роботи над створенням мереж публічних просторів і пілотних проєктів для громад», — зазначила Олександра Нарижна, голова Urban Reform.

Блакитно-зелена інфраструктура — це система водойм, парків, скверів і зелених коридорів, які одночасно виконують екологічну, соціальну та рекреаційну функції. У контексті відновлення такі рішення дозволяють не просто відбудувати зруйноване, а закласти нову якість міського середовища — більш стійкого до кліматичних і військових ризиків.

Що кажуть учасники проєкту

Представниця ООН-Хабітат, експертка з міського планування Маріна Мілосев підкреслила соціальний вимір публічних просторів: «Це також про відновлення повсякденного життя, яке відбувається на вулицях і в публічних просторах». За її словами, проєкти виникли як відповідь на потреби самих мешканців і локальних контекстів.

Яна Жиган, представниця Ірпінської міської ради, розповіла про складність і цінність участі громади: «Ми дуже активна громада, і цей процес був непростим — мешканці активно відстоюють своє бачення. Але саме завдяки цьому вдалося сформувати рішення, які дійсно відображають потреби людей».

ООН-Хабітат — агентство ООН з населених пунктів — супроводжує відновлення українських громад із 2022 року. Програма в Ірпені, Макарові та Бородянці є частиною ширшої ініціативи підтримки відбудови Київщини за принципом «будувати краще, ніж було»: з урахуванням інклюзивності, безпеки та кліматичної адаптації.

Чому три саме ці громади

Ірпінь, Макарів і Бородянка — одні з найбільш постраждалих від окупації громад Київської області. На початку повномасштабного вторгнення в лютому–березні 2022 року ці міста опинилися під контролем російських військ. Після їхнього відступу мешканці повернулися на руїни: зруйновані будинки, пошкоджена інфраструктура, знищені парки та громадські простори.

Саме тому ці три громади стали пілотними для відпрацювання підходів до відновлення, які можна масштабувати на інші постраждалі регіони. Посібник, розроблений за підсумками проєкту, призначений для місцевих органів влади, архітекторів і планувальників по всій Україні.

Що таке посібник і як його використовуватимуть

Одним із ключових результатів проєкту став практичний посібник зі створення публічних просторів у постраждалих громадах. Документ розрахований на місцевих посадовців, архітекторів та урбаністів і містить методологію залучення мешканців, критерії вибору пріоритетних майданчиків і стандарти інклюзивного проєктування.

Залучення громади до планування — принципова відмінність цього підходу від традиційного відновлення «зверху вниз». Мешканці Ірпеня, Макарова та Бородянки брали участь у воркшопах, де визначали, які простори для них важливі в першу чергу: дитячі майданчики, місця для відпочинку літніх людей, зони для молоді. Результати цих обговорень лягли в основу мережевих документів кожної з громад.

Підхід Urban Reform і ООН-Хабітат узгоджується із загальнонаціональною концепцією «Велике будівництво» та міжнародними стандартами відновлення після надзвичайних ситуацій. Водночас він ураховує специфіку українських реалій: мешканці повертаються до зруйнованих громад поступово, і публічні простори можуть стати важливим стимулом для повернення. Документ планують поширити серед органів місцевого самоврядування Київської, Херсонської, Харківської та Миколаївської областей — регіонів, де масштаби руйнувань є найбільшими.

Чому це важливо знати

Публічний простір тут — не розкіш, а частина відновлення соціальної тканини. Розроблені документи стануть основою для подальшого впровадження проєктів на місцях. Як ми раніше писали, у Бородянці вже відновлюють дев’ятиповерхівку для 254 родин — поруч із цим відбувається і системна робота з публічними просторами.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, в Ірпені триває капітальний ремонт зруйнованих обстрілами будинків — станом на 2025 рік у місті відновили понад 80% пошкоджених об’єктів.

Автор
Ірпінь, Макарів та Бородянка: як публічні простори допомагають у відновленні
Олександр Остапець
Журналіст kyiv.news

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.

Усі статті автора →
kyiv.news

Kyiv.news

@kyiv_dot_news

Новини Києва без паніки і упереджень

Підписатись