Хто увійшов до журі конкурсу?

До складу журі увійшли провідні архітектори, науковці та представники культурної спільноти. Головою журі стала народна депутатка України, заслужений архітектор Ганна Бондар. Серед членів журі — архітектори Олександр Барановський, Наталія Бут, Анатолій Ізотов і Павло Пекер, науковці Ольга Жовква та Георгій Кравець, керівник Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» Роман Маленков, а також директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова. Функції секретаря конкурсу виконував Руслан Примак, головний фахівець ДІАЗ «Стародавній Київ».

Широке представництво фахівців різних галузей — від архітектури до охорони культурної спадщини — мало забезпечити комплексний підхід до оцінки поданих проєктів. Адже майбутній простір має органічно вписатися як у міське середовище Подолу, так і в контекст збереження історичної пам’яті.

Хто організував і фінансував конкурс?

Організатором конкурсу виступила громадська організація «Україна Інкогніта», яка також забезпечила призовий фонд у розмірі 30 тисяч гривень. Замовником є КНМЦ як балансоутримувач відповідної земельної ділянки. Ініціатором проведення конкурсу став Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ».

Залучення громадської організації до організації та фінансування конкурсу є характерним прикладом співпраці між державними структурами та громадянським суспільством у питаннях міського благоустрою. Такий формат дозволяє залучати широке коло учасників — як архітекторів-практиків, так і молодих фахівців із різних регіонів України.

Де і навіщо з’явиться новий екопростір?

Новий громадський простір планується облаштувати на вулиці Покровській у Подільському районі Києва. Концепція передбачає поєднання сучасних архітектурних рішень з історичною спадщиною та громадськими ініціативами. Простір отримає назву на честь Самійла Кішки — видатного козацького гетьмана, чиє ім’я пов’язане з героїчними сторінками української історії.

Поділ — один із найстаріших районів Києва з густою мережею пам’яток архітектури та культури. Поява тут нового публічного простору, що поєднує екологічну складову з меморіальною функцією, відповідає сучасним тенденціям у розвитку міського середовища. Подібні простори виконують роль не лише місць відпочинку, а й осередків громадського життя та просвіти. Як ми раніше писали, Київ вже реалізовував подібні ініціативи — зокрема на Солом’янці замість МАФів облаштовують сквер.

Конкурс став частиною ширшої тенденції до переосмислення публічних просторів Києва крізь призму національної ідентичності та історичної пам’яті — процесу, який активізувався після повномасштабного вторгнення Росії. Як ми писали, столиця послідовно повертає своїм вулицям і просторам українські імена та смисли.

Чому це важливо знати

Поява нового екопростору пам’яті на Покровській вулиці збагатить публічне середовище одного з найісторичніших районів Києва. Для мешканців Подолу та гостей міста це означатиме нове місце для відпочинку та знайомства з козацькою історією України. Водночас конкурс демонструє, що навіть в умовах війни Київ продовжує розвивати інфраструктуру та дбати про культурну ідентичність міського простору.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у лютому в Києві оголосили цей архітектурний конкурс на створення екопростору пам’яті Самійла Кішки на Подолі. Також повідомляли про інший приклад перетворення міського простору — на Солом’янці на місці МАФів з’явиться сквер.