Що саме збудували на землях водного фонду

На спірній ділянці розміщені чотири житлові будинки, будинок охорони та господарські приміщення. Спочатку право власності на ці об’єкти зареєстрували за фізичною особою — на підставі рішення третейського суду та ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області. Згодом власність перейшла до громадської організації, а потім — до обслуговуючого кооперативу за договорами купівлі-продажу.

Усі будівлі розташовані на землях водного фонду, які не можуть передаватися у приватну власність для житлового будівництва. Попри це, власники нерухомості намагалися легалізувати ситуацію: зверталися до Київської міської ради по дозвіл на розроблення проєкту землеустрою. Отримавши відмову, вони самостійно замовили технічну документацію на земельну ділянку — фактично намагаючись заднім числом оформити землю під уже зведеними об’єктами.

Як прокуратура відстояла позицію в апеляції

Дніпровська окружна прокуратура міста Києва звернулася до суду з позовом про знесення самочинного будівництва. Суд першої інстанції задовольнив позов і зобов’язав відповідача знести всі об’єкти. Відповідач оскаржив це рішення, однак Північний апеляційний господарський суд залишив його без змін.

Апеляційна інстанція підтвердила: будівлі зведені самочинно на ділянці водного фонду без відповідних дозволів та погоджень. Жодні подальші правочини щодо відчуження нерухомості не змінюють правового статусу самочинного будівництва та не звільняють власника від обов’язку знести незаконні об’єкти.

Земельна ділянка площею майже 13 га, на якій розміщені будівлі, оцінюється понад у 50 млн грн. Прокуратура наголошує, що подібні схеми — реєстрація права власності через рішення третейських судів з наступним перепродажем — є типовим інструментом незаконного заволодіння публічними землями.

Яка доля ділянки після виконання рішення

Після знесення самочинних об’єктів земельна ділянка водного фонду має повернутися до законного режиму використання. Землі водного фонду призначені для розміщення водних об’єктів, гідротехнічних споруд, об’єктів водогосподарської інфраструктури — але не для приватного житлового будівництва.

Урочище «Горбачиха» розташоване у Дніпровському районі столиці поблизу берегової зони. Незаконне будівництво на таких територіях несе ризики як для екосистеми, так і для загального доступу киян до прибережних рекреаційних зон. Виконання судового рішення перебуває на контролі прокуратури.

Чому це важливо знати

Рішення апеляційного суду закріплює принцип: самочинне будівництво на землях водного фонду не можна легалізувати ні через перепродаж, ні через замовлення технічної документації після факту. Для киян це означає захист прибережних територій від приватизації під виглядом цивільно-правових угод. Ділянка вартістю понад 50 млн грн повертається у публічне користування.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, київська прокуратура також захищає 0,3 га з «Крижинкою» у парку «Перемога» від незаконної забудови. Також ми повідомляли, що справа щодо парку «Перемога» продовжується в судах.