Розслідування Bihus.Info: Київ третій рік не добудує зруйновані обстрілами будинки
У Києві досі не відновили багатоквартирні будинки, які росіяни пошкодили ще два роки тому, — попри те, що місто називає відбудову пріоритетом. Мер Віталій Кличко 1 червня повідомив про 3578 пошкоджених від початку повномасштабного вторгнення будинків: 71 із них дістав найтяжчі руйнування, і лише 30 таких будівель місто відновило. Про це повідомляє Bihus.Info.

Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Скільки будинків у столиці чекають на ремонт
Допис мера з цими цифрами мав показати, як міська влада долає наслідки обстрілів, але показав зворотне. Під ним одразу зібралася черга з коментарів: люди писали адреси власних пошкоджених будинків, скаржилися, що ремонт триває значно довше за обіцяне, а частина взагалі не розуміє, чи ремонтуватимуть їхнє житло. За два місяці після публікації пошкоджених росіянами об’єктів у столиці побільшало ще на кілька сотень.
Масштаб ударів змінився кратно. За перше півріччя 2026 року по Києву та Київській області росіяни застосували близько 5700 далекобійних безпілотників і 661 ракету: 280 балістичних, 340 крилатих, 36 «Цирконів», 5 «Кинджалів» та один «Орєшнік». Такі дані навів уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, повідомляє Суспільне. У розслідуванні для порівняння наводять близько 1600 засобів ураження, застосованих по столиці за весь 2024 рік. Тобто місто досі розгрібає наслідки позаминулого року, тоді як щільність атак зросла в рази.
На Сальського відбудова триває третій рік поспіль
8 липня 2024 року російська ракета влучила у п’ятиповерхівку на вулиці Володимира Сальського на Сирці. Тоді загинули 13 людей, з них п’ятеро дітей — це підтверджувала КМДА. Мешканка Тетяна розповіла журналістам, що технічне обстеження, яке обіцяли за два тижні, розтягнулося на чотири місяці, проєктування забрало ще пів року, далі був вибір підрядника і нова експертиза. На саму паперову підготовку пішло вісім місяців, будівельники заїхали лише у червні 2025-го — майже за рік після удару.
На старті на цей будинок планували витратити понад 124 мільйони гривень, наразі підряднику заплатили понад 50 мільйонів. Завершити роботи обіцяють до кінця 2026 року, хоча, як ми раніше повідомляли, відбудову трьох під’їздів планували завершити ще у другому кварталі 2026-го. Та й заїхати зможуть не всі: у найбільш зруйнованих квартирах коштом міста роблять мінімальний соціальний ремонт, а власникам менш пошкоджених осель доведеться окремо подаватися на програму «єВідновлення».
На Мокрій терміни переносили щонайменше чотири рази
Будинок на вулиці Мокрій у Солом’янському районі ракета пошкодила ще на початку 2024 року. Спершу мешканцям називали кінець 2025-го, потім літо, потім кінець 2026-го, далі травень, а тепер — осінь. Для відбудови провели тендер на 60 мільйонів гривень, наприкінці 2025 року додали ще один на 30 мільйонів; підрядникам уже виплатили майже 85 мільйонів.
Мешканець Дмитро показав журналістам стару щілину, яку просто заклеїли склотканиною, і контруклон, через який вода стояла під дверима. У комунальному підприємстві визнали: частина скарг підтвердилася, неякісно виконані роботи переробляли. Там наполягають, що благоустрій і фасад завершать за місяць-півтора.
На Зоологічній мешканці самі скинулися на тент для даху
У будинку на вулиці Зоологічній російська ракета розбила дах — його закрили плівкою. Мешканка Лілія розповіла, що під час дощів вода заливала квартири, люди піднімалися нагору і вичерпували її відрами. Коли попросили ще матеріалу, почули, що плівки більше немає. Зрештою сусіди, серед яких пенсіонери та люди з інвалідністю, самі зібрали гроші на тент і найняли робітників. Із квартир, визнаних зруйнованими, відселили близько десяти родин, решта людей живе в пошкодженому будинку далі. Дах почали перекривати за кілька днів після того, як журналісти надіслали запити.
Хто відповідає за відбудову і скільки вона триває на папері
За відновлення значної частини пошкоджених будинків відповідає КМДА, а конкретніше — комунальне підприємство «Житлоінвестбуд-УКБ». Воно замовляє обстеження і проєкт та обирає підрядника на тендері. Частину об’єктів ведуть районні адміністрації, дрібний ремонт на кшталт заміни вікон і дверей — керуючі компанії районів. Регламент, який називають у КП, виглядає так: інструментальне обстеження — місяць-півтора, проєкт — чотири місяці, експертиза — три-чотири тижні, тендер — ще місяць, дозвіл — від 10 днів до трьох тижнів. Разом близько дев’яти місяців до початку самого ремонту.
Черговості за гостротою потреби немає: будинки беруть у роботу за датою обстрілу. Окремо Bihus.Info звертає увагу, що компанія «Аскон», яка працює на Мокрій, лідирує за кількістю підписаних із комунальним підприємством договорів і отримує найбільш пошкоджені, а отже й найдорожчі, об’єкти. Кількість генпідрядних організацій у місті водночас зросла з чотирьох-п’яти у 2024 році до десяти.
Хода 31 липня пройшла повз Київраду не зупиняючись
31 липня тисячі киян вийшли на ходу «за діалог і реформи» на підтримку колишнього міністра оборони Михайла Федорова: колона рушила від парку Шевченка до площі Івана Франка — ми писали про перебіг ходи. Повз будівлю Київради на Хрещатику вона пройшла не зупиняючись.
Ні тарифи, ні підготовка до зими, ні укриття поки не стали для лідерів думок, здатних вивести на вулицю тисячі людей, приводом закликати киян до вуличного тиску на міську владу. Тому мешканці кожного пошкодженого будинку й далі поодинці відвойовують місце в черзі — зверненнями, дзвінками журналістам, походами на наради. Саме так описали свій досвід герої всіх трьох історій із розслідування Bihus.Info.
Чому це важливо знати
Станом на кінець червня районним адміністраціям бракувало 803 мільйони гривень на об’єкти, пошкоджені атаками 2026 року, — і це лише на часткові ремонти: фасади, заміну вікон та подібні роботи в житлових будинках і освітніх закладах. У бюджеті столиці на рік на такі потреби заклали 1,1 мільярда гривень, за даними LB.ua. У міській владі при цьому заявляють, що коштів на відбудову вистачає. Практична порада для мешканців пошкоджених будинків від самих комунальників звучить так: не надсилати десятки окремих звернень, а створити ініціативну групу, подати один письмовий запит і поширити відповідь серед сусідів.
Раніше ми писали
З 2022 року до травня 2026-го Київ законтрактував через систему Prozorro 232 мільярди гривень, тоді як мер не звітував перед киянами понад чотири роки.

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →







