Законопроєкт №15445 може вилучити комунальні пам’ятки Подолу з власності киян
Конфлікт між керівництвом Національного університету «Києво-Могилянська академія» та міською громадою вийшов на рівень парламенту: законопроєкт №15445 пропонує вилучити з комунальної власності Києва шість пам’яток архітектури — Трапезну зі Святодухівською церквою, Сонячний годинник, Братські келії, Поварню з келіями, Корпус настоятеля та Просфірню — і передати їх у підпорядкування НаУКМА, повідомляє ДІАЗ Стародавній Київ.

Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Що пропонує законопроєкт і чим він небезпечний
Ініціатива зареєстрована під назвою «Про забезпечення цілісності та особливості правового режиму Комплексу споруд Києво-Могилянської академії та ансамблю Братського монастиря». Її просуває президент НаУКМА Сергій Квіт через народних депутатів. Офіційне обґрунтування — «забезпечити цілісне управління, збереження та розвиток» комплексу.
ДІАЗ «Стародавній Київ» наголошує: відчуження комунального майна в обхід територіальної громади є безпрецедентним для новітньої історії України і може створити небезпечний правовий прецедент. Значна частина депутатів, присутніх на нараді 16 вересня, висловилася проти такого «вилучення».
Виїзна нарада 16 вересня: аргументи і гостра суперечка
На теренах академії відбулася виїзна нарада за участю представників трьох комітетів Верховної Ради, керівництва КМДА, Департаменту охорони культурної спадщини КМДА та Київського науково-методичного центру з охорони пам’яток (КНМЦ). Організатором виступило керівництво НаУКМА.
«Особисто мені дуже не сподобалася однобока презентація від Могилянки, — заявив очільник ДІАЗ «Стародавній Київ» Роман Маленков. — Мовляв, комунальна власність — основна перешкода розвитку академії. А могилу гетьмана Сагайдачного взагалі знайти неможливо, тому Квіт навіть спроби блокує».
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров спростував твердження істориків НаУКМА про неможливість ідентифікації решток Сагайдачного: «Сучасні методи історичних та антропологічних досліджень дають підстави вважати, що навіть серед інших поховань XVII–XVIII століття ми зможемо з високою долею ймовірності визначити останки, які можуть належати гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному», — акцентував він.
Наприкінці наради, за даними ДІАЗ, Сергій Квіт допустив некоректні висловлювання на адресу керівника ГО «Фонд Великий льох» Павла Костенка та Тетяни Осінчук — дослідників Богоявленського собору 2023 року.
Три роки блокування досліджень і зірваний огляд пам’яток
Учасники наради так і не отримали відповіді на питання: чому НаУКМА впродовж трьох років блокує дослідження Богоявленського собору, зведеного гетьманом Іваном Мазепою, попри те що місто виділяє на це кошти, — та чому академія саботує підписання охоронного договору.
Окремий епізод стався ще 5 серпня цього року: працівники КНМЦ не змогли провести планове обстеження будівель, що перебувають у користуванні НаУКМА. За словами директора центру Олега Коляди, така ситуація виникла вперше за понад 30 років щорічних перевірок. «Ми завчасно попередили керівництво академії про проведення інвентаризації. Вона передбачає візуальне обстеження та фотофіксацію», — пояснив він. Проте виконувач обов’язків президента НаУКМА Денис Азаров не дозволив комісії зайти на територію.
Чому це важливо знати
Якщо законопроєкт №15445 буде ухвалено, шість пам’яток архітектури на Подолі — нині спільна власність киян — перейдуть під управління університету без участі громади. Прецедент може відкрити шлях до аналогічних вилучень комунального майна в інших містах. Вирішення питання залежить від позиції профільних комітетів Верховної Ради.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали: Bears Tavern із «північним характером» відкривається на Великій Васильківській. Також ми повідомляли: Виставка «Поза часом» Штогрин відкрилась у галереї «Хлібня» Софії Київської.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →







