Як минула толока

За словами організаторів, день видався продуктивним і зробити вдалося чимало. У музеї зазначають, що цінність середньовічної пам’ятки надихає українців з різних куточків країни на різні форми долучення до її збереження — саме тому цього разу поруч працювали волонтери з двох областей. Команда подякувала всім учасникам і вже готує нові події, за анонсами яких можна стежити на сторінці музею.

Це не перша така акція: у травні музей уже збирав волонтерів для благоустрою території та ремонту огорожі об’єкта.

Що ховає Поштова площа

Пам’ятка, довкола якої гуртуються волонтери, — це ділянка прибережного міського кварталу середньовічного Києва XI–XIX століть, яку археологи виявили під час будівництва торговельного центру на Поштовій площі. Найдавніші знахідки датують X–XI століттями. Серед них — дерев’яні зруби та фрагменти автентичного планування стародавнього подільського кварталу. Команда музею описує об’єкт як унікальну місцину площею близько 6000 квадратних метрів, що зберігає рештки стародавнього київського порту та матеріальні свідчення доби Хрещення України-Русі.

Боротьба за збереження об’єкта триває роками. У 2018 році Верховна Рада ухвалила постанову, що заборонила продовження будівництва та визначила необхідність створити тут археологічний музей. У 2019 році уряд надав об’єкту статус пам’ятки археології та історії національного значення з охоронним номером 260094, а у 2022 році Верховний Суд остаточно заборонив будівництво підземного торговельно-розважального центру на цьому місці. Утім державний музей на пам’ятці досі не створено.

У якому стані об’єкт зараз

Попри охоронний статус, пам’ятка досі лежить на дні восьмиметрового котловану, який із 2017 року стоїть без консервації: там накопичується вода, а система дренажу відсутня. Аварійний стан зафіксували акти обстеження Департаменту охорони культурної спадщини КМДА від 30 січня 2025 року та 25 лютого 2026 року.

Улітку 2025 року міська влада обмежила доступ до пам’ятки, повідомивши про початок реставрації, однак фінансування на неї так і не виділили. Тоді ж комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА офіційно визначила на Поштовій площі ризик надзвичайної ситуації через можливе руйнування конструкцій.

Навесні 2026 року Міністерство культури видало КМДА розпорядження про негайні протиаварійні заходи на Поштовій площі. Паралельно громадські організації оголосили архітектурний бліцконкурс тимчасового облаштування площі — він передбачає захист пам’ятки, ремонт водовідведення та візуальне позначення меж стародавньої вулиці на поверхні. Тож регулярні толоки лишаються чи не єдиною формою постійного догляду за територією, доступною громаді вже сьогодні.

Раніше ми писали

Раніше ми розповідали, що чверть Подолу перебуває у стані руїни — і Музей на Поштовій площі з дерев’яними колодами XII століття серед об’єктів, дослідження яких заблоковане роками.