Київ визначив пріоритети з протидії ВІЛ та туберкульозу на 2026 рік
У Києві відбулося друге у 2026 році засідання міської координаційної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу. Учасники обговорили ефективність тестування на ВІЛ у закладах охорони здоров’я, затвердили план інформаційної кампанії щодо туберкульозу, розглянули зміни у нормативній базі замісної підтримувальної терапії та роль неурядових організацій у стримуванні епідемії. Про засідання повідомив Департамент охорони здоров’я міста Києва.

Яку роль відіграє координаційна рада у боротьбі з епідеміями?
Відкриваючи засідання, заступник голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень і голова координаційної ради Володимир Прокопів наголосив на ключовій ролі координації спільних зусиль у протидії епідеміям. За його словами, одним із головних завдань Ради є оперативне реагування на виклики у медичній сфері — зокрема на рівні первинної ланки.
«Сьогодні ми детально аналізуємо прогалини, які виникли у тестуванні на ВІЛ-інфекцію безпосередньо в закладах охорони здоров’я. Переконаний, що це тимчасове явище. Спільно з експертами ми знайдемо ефективне рішення для усунення цих недоліків», — зауважив Прокопів.
Чому молодь є найбільш вразливою до ВІЛ-інфекції?
Директорка Департаменту охорони здоров’я міста Києва Тетяна Мостепан акцентувала увагу на тому, що ВІЛ-інфекція залишається одним із захворювань, яке найбільше уражає молоде та працездатне населення.
«ВІЛ-інфекція — це чи не єдине захворювання, яке уражує молоде населення, і саме люди працездатного віку до 30 років є найбільш уразливими. Надзвичайно важливо про це пам’ятати і бути насторожі медичним працівникам. Всі ми розуміємо, що молодь рідше звертається до медичних закладів, але якщо вони вже звернулись — будь ласка, запропонуйте пройти тест на ВІЛ», — наголосила Мостепан.
Водночас статистика фіксує, що близько 66% виявлених випадків ВІЛ припадає на вікову групу 30–49 років, і значна частина таких пацієнтів уже має опортуністичні захворювання. Крім того, фахівці щороку реєструють приріст захворюваності серед людей віком 50 років і старше.
Як у Києві організована доступність послуг для людей, які живуть з ВІЛ?
За словами Тетяни Мостепан, у Києві проведено децентралізацію медичних послуг: умови для виявлення та лікування ВІЛ-позитивних пацієнтів створені у кожному районі міста. Фахівці наголошують, що лікування є одним із ключових компонентів профілактики подальшого поширення інфекції.
Окремим питанням порядку денного стало обговорення важливих змін у нормативній базі замісної підтримувальної терапії (ЗПТ). Учасники засідання розглянули, як ці зміни вплинуть на доступність терапії для пацієнтів із залежністю, які є однією з груп підвищеного ризику щодо ВІЛ-інфекції.
Яку роль відіграють НУО у стримуванні епідемії?
На засіданні також обговорювалося посилення ролі та впливу неурядових організацій у протидії поширенню ВІЛ у Києві. Громадський сектор традиційно є важливим партнером державних структур у роботі з уразливими групами населення — насамперед у частині профілактичних програм, аутріч-роботи та психосоціальної підтримки людей, які живуть з ВІЛ.
Координаційна рада затвердила план заходів масштабної інформаційної кампанії щодо туберкульозу, спрямованої на підвищення обізнаності киян про симптоми хвороби та важливість своєчасного звернення до лікаря. Туберкульоз залишається однією з найпоширеніших опортуністичних інфекцій серед людей з імунодефіцитом, тому ці два напрями протидії — ВІЛ і туберкульоз — традиційно розглядаються у комплексі.
Чому це важливо знати
ВІЛ-інфекція та туберкульоз залишаються серйозними епідемічними викликами для Києва. Рішення координаційної ради безпосередньо впливають на доступність тестування, лікування та профілактики для киян — особливо для молоді та людей працездатного віку. Обізнаність про можливість безкоштовно пройти тест на ВІЛ у найближчому медичному закладі може врятувати здоров’я і життя.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, у Києві з початку 2026 року виявили 249 нових випадків ВІЛ. А безоплатні онкоскринінги у Києві охоплюють 6 видів обстежень для раннього виявлення онкозахворювань.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →









