У Києві 40 тисяч родин потребують паліативної допомоги
У Київській міській раді відбувся круглий стіл «Доступна паліативна допомога в місті Києві: виклики, потреби та рішення». Захід об’єднав депутатів, керівників медичних та соціальних установ, експертів, благодійників і громадськість для напрацювання управлінських рішень щодо підтримки невиліковно хворих пацієнтів. За даними організаторів, у столиці близько 40 тисяч родин потребують паліативної підтримки, як повідомляє Департамент охорони здоров’я міста Києва.
Що обговорили на круглому столі?
Пленарне засідання відкрила голова постійної комісії з питань охорони здоров’я, сім’ї, соціальної та ветеранської політики Марина Порошенко. Вона зазначила, що в місті вже функціонують стаціонарні та мобільні форми паліативної допомоги, спеціалізовані центри й служби підтримки, однак чимало питань ще потребують вдосконалення.
Зокрема, йшлося про роботу мобільних мультидисциплінарних команд, організацію домашнього догляду, психологічний супровід пацієнта та його родини, а також координацію між медичними і соціальними службами. Порошенко наголосила, що ці напрями є ключовими для підвищення якості паліативної допомоги у столиці.
У другій частині заходу учасники працювали у чотирьох паралельних профільних секціях. Фахівці обговорили структуру дитячих патологій, де понад 80% займають важкі неврологічні, вроджені й генетичні хвороби, а також високу апаратозалежність маленьких пацієнтів. Окремо розглядалися питання залучення медичних капеланів та психологічної підтримки сімей, що переживають втрату близької людини.
Скільки хворих отримали допомогу у 2025–2026 роках?
Мережа стаціонарної паліативної допомоги у столиці охоплює 12 спеціалізованих комунальних закладів. У 2025 році функціонувало 307 ліжок, де проліковано 3 502 пацієнти — з них 3 293 дорослих та 209 дітей. За перший квартал 2026 року розгорнуто 297 ліжок, і допомогу вже отримали 882 хворих: 846 дорослих та 36 дітей.
Мобільну паліативну допомогу в місті забезпечує 21 заклад. За 2025 рік 39 мобільних бригад надали допомогу 3 159 хворим, зокрема 481 дитині. Заступник голови КМДА Володимир Прокопів підкреслив, що розвиток допомоги вдома є гуманітарним пріоритетом, адже більшість людей прагнуть залишатися поруч із родиною.
Які системні проблеми потребують вирішення?
Експерти напрацьовували алгоритми інтеграції медичних бригад із соціальними працівниками, щоб уникнути «сірих зон» у догляді за самотніми киянами. Також обговорювалася оптимізація маршрутів пацієнтів між надкластерними, кластерними лікарнями та амбулаторними центрами.
Серед фінансових питань — тарифоутворення Національної служби здоров’я України, прозорість публічних закупівель ліків, а також залучення грантових коштів і благодійних організацій. Прозорість витрачання коштів НСЗУ є особливо чутливою темою: як ми раніше писали, Київ розглядає можливість забезпечення паліативних дітей безплатним ентеральним харчуванням.
Чому це важливо знати
Паліативна допомога стосується десятків тисяч київських родин, які доглядають за невиліковно хворими близькими. Від того, наскільки злагоджено працюватимуть медичні та соціальні служби, залежить якість останніх місяців і років життя тисяч людей. Рішення, які напрацьовуються на таких заходах, безпосередньо впливають на доступність знеболення, домашнього догляду та психологічної підтримки для мешканців столиці.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, Медиків підозрюють у фіктивному оформленні допомоги важкохворим. Також ми повідомляли, що Псевдомедпослуги за мільйони: у Києві викрили схему привласнення грошей НСЗУ.
