Що підписали в Стокгольмі

Меморандум визначає спільну рамку для координованих дій у разі великих криз або військових загроз, зокрема щодо організації транскордонного переміщення людей. Нарада відбулась 3–4 березня з ініціативи Швеції та Фінляндії. Міністерство цивільного захисту Швеції зазначило, що досвід України підтвердив: тимчасове переміщення населення дозволяє одночасно продовжувати оборону країни і захищати цивільних.

Всі десять країн є членами НАТО. Угода поширює на весь балтійсько-північний регіон ті принципи, які балтійська трійця — Естонія, Латвія та Литва — закріпила у своєму внутрішньому меморандумі ще в червні 2025 року. Міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро наголосив, що кризи не зупиняються на кордонах і що спільні механізми дозволяють реагувати швидко та скоординовано.

Урок з України: евакуація дозволяє продовжувати оборону

Заступниця генерального секретаря Міністерства внутрішніх справ Естонії з питань готовності до криз Туулі Ряйм пояснила суть підходу: жодна з країн не планує примусово евакуювати своїх мешканців за кордон, однак усі визнають реальність того, що в кризовій ситуації люди починають перетинати кордони самостійно. Завдання держав — підготуватись до цього: налагодити обмін інформацією та зробити таке переміщення максимально безпечним і керованим.

Балтійські країни вже використовують спільну платформу для планування великомасштабних евакуацій і беруть участь у кризових навчаннях одна одної. Ряйм підкреслила, що спільне цивільно-військове планування було суттєво посилено в Естонії останніми роками, і саме цей досвід тепер масштабується на весь регіон.

Таллінн, Варшава і Гельсінкі — побратими Києва серед підписантів

Серед столиць країн, що підписали меморандум, щонайменше три є містами-побратимами Києва. Угоду про дружбу та співробітництво між Києвом і Таллінном підписано у грудні 1994 року. Варшава стала побратимом Києва у лютому того ж року. Гельсінкі — столиця Фінляндії, яка також є серед ініціаторів угоди, — також пов’язана з Києвом побратимськими зв’язками.

Від початку повномасштабного вторгнення міста-побратими надавали Києву гуманітарну допомогу, генератори, автобуси та фінансову підтримку. Новий рівень регіонального планування відкриває можливість для Києва отримати доступ до конкретних методик: як організувати координацію між містами під час кризи, як планувати потоки переміщення і як інтегрувати цивільний і військовий компоненти захисту населення.

Чому це важливо знати

Київ — мегаполіс із понад двома мільйонами мешканців, який щодня перебуває під загрозою ракетних і дронових ударів. Питання евакуації та захисту цивільних залишається актуальним: як ми раніше писали, Київщина розвиває мережу пунктів незламності і системи цивільного захисту. Досвід балтійських і скандинавських країн — особливо підхід «готуйся до стихійного переміщення, а не лише до організованої евакуації» — може бути безпосередньо корисним для планування захисту столиці. Тим більше що кілька ключових підписантів меморандуму є містами-побратимами Києва, з якими вже налагоджено канали співпраці.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, упродовж лише одного тижня в березні 2026 року у Києві пролунали 8 повітряних тривог загальною тривалістю майже 10 годин. Також ми повідомляли про те, як Росія системно тестує червоні лінії НАТО в балтійському регіоні, провокуючи саме ті країни, що тепер об’єдналися для спільного кризового планування.