Що ви побачите на сторінці

Сервіс складається з п’яти блоків. Угорі — «Що хвилює киян у Telegram»: карта тем, де кола різного розміру показують порядок денний каналів за останню добу, а розмір кола відповідає охопленню теми. Під кожною темою — кількість інфоприводів і відгуки в соцмережі Threads: мірило того, наскільки тема зачепила людей, а не лише канали.

Далі — головне: картки наративів. Наратив — це не тема, а трактування теми. Одна й та сама подія в різних каналах звучить по-різному: «влада не підготувалась», «служби працюють героїчно», «все одно нічого не зміниться». Сервіс показує, які трактування конкурують усередині кожної теми, яку частку обговорення займає кожне з них — і який клас джерел його просуває: офіційні канали, медіа, розслідувачі, лідери думок чи анонімні пабліки.

У кожній картці б’ється «пульс» — графік динаміки теми за сім днів, який змінює колір за «емоційним тиском»: зелений — спокійна подача, червоний — емоції помітно випереджають нові факти. Блок «Народилось сьогодні» фіксує трактування, які з’явилися за останню добу, і клас джерел, що запустив їх першим.

Канали проти вулиці: два різні Києви

Окремий блок «Про що говорить Threads» будує зворотний рейтинг: не що подають канали, а про що кияни говорять між собою — система чотири рази на день опитує Threads двома десятками «народних» слів, від «тривоги» й «метро» до «оренди» та «черги», і збирає розмови в теми.

Уже перші дні роботи дали несподівані результати. Порядок денний Telegram-каналів складався з обстрілів, кадрових рішень і протестів. А топ розмов самих киян виглядав інакше: після нічної атаки — пошук роботи, зростання цін на оренду житла, черги до лікарів і в ЦНАПи, гумор про міський побут. Перетин двох списків — одна тема з п’яти. Канали говорять про війну і владу; кияни між собою — про життя.

А далі система показала і зворотний бік: тему, яку вулиця обговорює, а канали оминають. Дискусія навколо ТЦК стабільно тримається в топі розмов киян у Threads — тоді як у понад 60 каналах нашого моніторингу за дві доби знайшлося лише чотири згадки цієї теми, і жодна не стала помітним інфоприводом. Тепер такі «сліпі плями» порядку денного видно щодня.

Біля кожної теми вулиці — посилання «дискусія»: два переходи до найгарячіших публічних обговорень у Threads, щоб можна було почитати розмову на власні очі.

Хто повідомляє першим: несподівана відповідь

Ще один блок — постійне дослідження на власних даних моніторингу: хто раніше повідомляє про події в Києві, офіційні канали чи пабліки й медіа. Поширене уявлення каже, що анонімні пабліки завжди випереджають. Перший зріз на 577 подіях показав інше: у кримінальних новинах і рішеннях влади першоджерелом майже завжди є офіційні канали — вони випереджають пабліки на 25–40 хвилин, бо самі і є джерелом інформації.

І лише одна категорія працює навпаки — комунальні аварії. Про прорвану трубу чи зникле світло кияни й міські пабліки пишуть у середньому на 27 хвилин раніше, ніж це визнають офіційні канали. Ця цифра перераховується на кожному оновленні сервісу за вікном у 30 днів — тож можна стежити, чи змінюється картина.

Навіщо це читачеві

Ми всі живемо в Telegram-стрічці, але рідко бачимо її збоку. «Пульс наративів» — це можливість подивитися на розмову про Київ згори: помітити, коли тему розганяють емоціями без нових фактів, побачити, як те саме повідомлення звучить у різних класах джерел, порівняти порядок денний каналів зі справжніми розмовами киян — і зловити момент народження нового трактування ще до того, як воно стане «загальновідомою істиною».

Це інструмент медіаграмотності в найпрактичнішому сенсі: не лекція про те, як розпізнавати маніпуляції, а щоденна жива картина того, як вони виглядають — і як виглядає чесна подача поруч із ними.

Що сервіс свідомо не робить

«Пульс наративів» не називає окремі канали і не роздає оцінок «хто бреше». Публічно ми показуємо лише класи джерел — офіційні, медіа, розслідувачі, лідери думок, анонімні пабліки. Повний список каналів, на яких побудований сервіс, відкрито опубліковано внизу сторінки — понад 60 відкритих Telegram-джерел: від КМДА і ДСНС до розслідувачів та районних пабліків. У блоці Threads ми не цитуємо окремих користувачів — лише узагальнені теми розмов. Прозорість методології — без персональних звинувачень.

Трактування виділяє алгоритм на основі текстів постів. Це відображення публічної дискусії, а не оцінка правдивості тверджень; «емоційний тиск» — розрахункова метрика, а не вирок. Сервіс запущено цими днями, тож перші тижні дані ще накопичуються: семиденні графіки набирають глибину з кожним днем.

Що далі

Сервіс розвивається: система вже вчиться читати не лише пости, а й обговорення під ними — щоб з’явився щоденний «барометр настроїв киян»: загальний тон дня, рівень тривожності та розрив між тим, як тему подають, і тим, як її насправді сприймають люди. Про цей інструмент розповімо окремо, коли він накопичить достатньо даних.

Як користуватися

Зайдіть на kyiv.news/naratyvy/ — сторінка оновлюється чотири рази на день: о 08:00, 13:00, 18:00 та 21:00, час останнього оновлення видно вгорі. Клік по колу теми веде до її розбору. «Пульс наративів» доповнює Мапу подій Києва, яка показує, що сталося в місті за добу, — тепер поруч видно й те, як про це говорять. Найгарячіші теми обох стрічок біжать у пульс-рядку на головній сторінці сайту — клік по ньому веде на повну картину. Усі сервіси kyiv.news зібрані на сторінці kyiv.news/servisy/.