Що показує карта

Кожна позначка на карті — це окремий уражений об’єкт із трьома характеристиками: область, тип цілі й дата. Тип позначено кольором і піктограмою, тож картину видно з першого погляду.

Сервіс розрізняє вісім категорій цілей: нафтопереробні заводи й паливні об’єкти, аеродроми та авіація, засоби протиповітряної оборони й радіолокаційні станції, флот і танкери, склади боєприпасів, пункти управління безпілотниками, логістичні об’єкти й мости, а також цивільна логістика. Останню категорію виділено окремо навмисно: склади торговельних компаній не є воєнними цілями, і карта не подає їх як воєнні.

Натиснувши на позначку, читач бачить область, тип об’єкта, дату та джерело інформації — з посиланням на першоджерело.

Звідки беруться дані

Основне джерело — офіційні повідомлення Генерального штабу ЗСУ. Саме вони формують головний шар карти, який видно одразу при відкритті.

Ще два шари вимкнено за замовчуванням, і читач вмикає їх сам.

«Цілі на ТОТ України» — ураження на тимчасово окупованих територіях Донеччини, Луганщини, Херсонщини, Запоріжжя та в Криму. Ці позначки винесено окремо, бо йдеться про території України, де живуть українці.

«За даними Exilenova+» — повідомлення з відкритого моніторингового Telegram-каналу, які ще не мають офіційного підтвердження. Вони з’являються швидше за офіційні зведення, але редакція не подає їх нарівні з даними Генштабу: у кожному спливному вікні прямо вказано джерело, щоб читач сам оцінював рівень довіри.

Такий поділ — свідома редакційна позиція. Змішувати офіційно підтверджене з непідтвердженим означало б вводити аудиторію в оману.

Чому позначки лише на рівні області

Це головне технічне обмеження сервісу, і воно теж зроблене навмисно.

Позначки на карті завжди стоять у географічному центрі області чи краю — ніколи не на конкретній вулиці, підприємстві чи адресі. Навіть якщо джерело публікує точні координати з точністю до метра, сервіс їх відкидає й не зберігає.

Причина проста: карта новинного видання має інформувати суспільство, а не слугувати матеріалом для оцінки наслідків ударів. Той самий принцип редакція застосовує на «Мапі подій Києва», де наслідки атак показано на рівні району, а не адреси.

Як живе позначка на карті

Сервіс стежить за тим, чи подія триває. Якщо по одній області надходять нові повідомлення кілька днів поспіль, позначка не дублюється, а «росте»: у спливному вікні з’являється лічильник днів.

Коли підтвердження припиняються, позначка через дві доби зникає з активної карти й переходить в архів. Крім того, діє жорстке обмеження: жодна подія не тримається на карті довше двох тижнів.

Як часто оновлюється

Карта оновлюється шість разів на добу — опівночі, о 6:00, 8:00, 10:00, 12:00 та 18:00 за київським часом. Опівнічне оновлення додано окремо, бо Генеральний штаб зазвичай публікує зведення про нічні операції під ранок.

Час останнього оновлення й кількість позначок у кожному шарі вказано внизу карти.

Інші сервіси редакції

«Карта ударів Сил оборони» доповнила добірку безкоштовних сервісів kyiv.news. Раніше редакція запустила «Мапу подій Києва», «Мапу перекриттів доріг», «Афішу Києва», «Пульс наративів», «Міську мапу» з бюветами та майданчиками, довідник керуючих компаній «Хто обслуговує ваш будинок» і «Трекер петицій киян».

Усі сервіси зібрано на сторінці kyiv.news/servisy/ — вони працюють безкоштовно й без реєстрації.

Якщо вам бракує якогось сервісу — напишіть редакції, контакти є на сайті.