Комунальники та енергетики продовжують цілодобову роботу з відновлення теплопостачання після масованих російських атак на критичну інфраструктуру столиці. Це будинки, які повторно підключають до опалення після ворожих обстрілів 9 та 20 січня. Найскладніша ситуація зберігається саме на Троєщині — найбільшому житловому масиві Києва, де мешкають десятки тисяч киян.

Динаміка відновлення опалення

За офіційними даними КМДА, за минулу добу тепло подали до 124 будинків столиці. Віцепрем’єр-міністр з відновлення Олексій Кулеба повідомив, що станом на 29 січня в Україні без теплопостачання залишаються понад 900 будинків, з яких переважна більшість — 613 об’єктів — розташовані у Києві.

Ситуація поступово покращується порівняно з попередніми днями. 28 січня без тепла залишалися 737 житлових будинків столиці. 25 січня на Троєщині близько 600 багатоповерхівок залишалися без теплопостачання, водопостачання та електроенергії одночасно.

Чому Троєщина найвразливіша

Троєщина — єдиний район Києва, який на 100% залежить від одного джерела теплопостачання. Після ракетного удару в ніч на 24 січня ТЕЦ-6 припинила подавати теплоносій на масив, про що ми писали раніше.

За даними експерта Юрія Пилипенка, ТЕЦ-6 зараз працює лише на 30% потужності — цього вистачає, щоб підтримувати «життєздатність» системи (запобігти промерзанню труб), але замало для повноцінного опалення квартир. Більшість споживачів Деснянського та Дніпровського районів переведені на резервні схеми від менших котелень, які не розраховані на такі навантаження.

Хронологія атак і відновлень

Київ третій тиждень поспіль долає наслідки масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру. Як ми повідомляли 9 січня, перша атака залишила без тепла близько 6000 будинків у дев’яти районах столиці.

20 січня знову без тепла опинилися понад 5600 багатоповерхівок — переважно ті самі будинки, де вже відновлювали теплопостачання. Станом на 22 січня без опалення залишалися понад 2600 житлових будинків, найскладніша ситуація склалася в Печерському, Деснянському, Дніпровському, Дарницькому та Солом’янському районах.

24 січня відбулася четверта масована атака на київську енергетичну інфраструктуру за січень 2026 року. Вранку після атаки без опалення опинилися майже 6000 будинків — більшість із них уже двічі підключали після обстрілів 9 та 20 січня.

Екстрені заходи міської влади

У будинках, де технічно неможливо відновити тепло, енергетики намагаються не відключати електрику, щоб мешканці могли використовувати обігрівачі. «Всі будинки, які можливо було підключити до енергопостачання, там, де немає тепла — вони підключені, і люди мають електрику без відключень», — заявив Олексій Кулеба.

Міська влада розгорнула додаткові пункти обігріву. У Деснянському районі до вже наявних 145 пунктів додали ще 10 на Троєщині, де мешканці можуть перебувати не лише вдень, а й уночі. Опорні пункти облаштовують у школах №263, №264, №306, №275 та №293.

Прогноз експертів

Експерти попереджають, що київські ТЕЦ не запрацюють на повну потужність до весни. ТЕЦ-5 повністю зупинилася, а ТЕЦ-6 працює частково після російських ударів. Голова Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев повідомив агентству УНІАН, що часткове відновлення роботи теплоелектроцентралей уже відбулося, але повернення до повної потужності — справа місяців.

Чому це важливо знати

Відновлення теплопостачання на Троєщині — критично важливе питання для десятків тисяч киян. Житловий масив залежить від одного джерела тепла, тому кожна атака на ТЕЦ-6 залишає без опалення сотні будинків. Мешканці змушені використовувати електрообігрівачі в умовах екстрених графіків відключень світла, що створює додаткові ризики для здоров’я, особливо для літніх людей, дітей та людей з хронічними захворюваннями. Ситуація демонструє вразливість радянської системи централізованого теплопостачання до сучасних загроз.