Що саме сталося з опаленням у Києві

Внаслідок масованої комбінованої атаки РФ 9 січня столиця отримала серйозні пошкодження енергетичної інфраструктури. За словами Пантелеєва, це була найбільша масова атака на енергетичні об’єкти міста за останній час. «Ми отримали достатньо серйозні пошкодження. В результаті ми вимушені були йти на безпрецедентний захід», — пояснив заступник голови КМДА.

Як ми писали раніше, 27 грудня 2025 року російська атака завдала ударів по Київській ГЕС, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Дарницькій та Трипільській ТЕЦ. Атаки на енергоінфраструктуру продовжуються систематично, створюючи критичну ситуацію для життєзабезпечення міста.

Наслідком пошкодження енергетичних об’єктів стало рішення про зупинку систем опалення у 6 тисячах будинків.

«Ми провели оперативні роботи про зупинку систем при температурі мінус 10 градусів. Це безпрецедентний захід, якого в історії існування систем централізованого теплопостачання ще не було», — наголосив Пантелеєв.

Як міська влада готувалася до екстремальної ситуації

За словами заступника голови КМДА, попри безпрецедентність ситуації, місто не було застигнуте зненацька. «Наші організаційні матеріальні ресурси і ті навчання, які проводилися, вони були значущі. Нам довелося відносно контрольовано спочатку зупинити систему, потім її розгорнути», — розповів Пантелеєв.

Розгортання системи опалення після зупинки при низьких температурах виявилося ще складнішим завданням, ніж саме зупинення. Роботи продовжуються в цілодобовому режимі. На момент брифінгу 14 січня близько 400 будинків ще не мали опалення, але по кожному будинку та району існує конкретний план робіт.

«Ситуація з опаленням є відносно контрольованою», — підкреслив Пантелеєв, водночас визнавши, що ситуація залишається важкою, а ризики продовжують існувати через триваючі обстріли.

Які райони найбільше постраждали

Найскладніша ситуація склалася в Печерському районі, де зосереджена основна частина будинків без опалення. Також проблеми виникли в Солом’янському та Шевченківському районах. За три дні у Шевченківському районі відбулося близько 30 пошкоджень теплових мереж, над усуненням яких працювали 12 бригад.

Пантелеєв пояснив, що специфіка Печерського району пов’язана з його ландшафтом та гідравлічними режимами мереж.

«Печерський район, на відміну від інших, має відповідні гідравлічні режими, і тиск в мережах такий, який дозволяє будинок заповнити швидко на висоті і запустити його», — зазначив він.

При відновленні опалення важливо, щоб вода була вже розігрітою. Холодну воду не можна подавати в систему через ризик пошкоджень. Кожен перепад тиску в мережі може призвести до зупинки подачі води або навіть до гідроударів, які спричиняють нові пошкодження.

Як працюють системи резервування та захисту

Київ як найбільший споживач електроенергії в Україні має найбільші потужності з точки зору резервування. За словами Пантелеєва, місто володіє найбільшою кількістю мобільних котелень, які спрямовані на підтримку закладів охорони здоров’я та інших об’єктів соціальної сфери, а також пунктів незламності.

Генераторне господарство міста становить приблизно 60 мегаватт — це обладнання самого міста плюс додаткові потужності, які розвиває ДСНС. Дизельні генератори закривають певні ділянки мережі, де це раціонально та дозволяє вирішити питання з відновленням опалення для більшої кількості мешканців.

Особливу увагу Пантелеєв приділив програмі співфінансування для будинків, які залежать від електропостачання. Близько 3 тисяч будинків у Києві потребують електроенергії для роботи насосів та обладнання опалення. За останній рік тисяча будинків встановила системи резервного живлення за п’ятьма міськими програмами, отримавши 4,5 тисячі одиниць обладнання.

Решта будинків також можуть оперативно встановити резервне живлення — місто продовжує програми компенсації. Для будинків до 6 поверхів компенсація становить 100 тисяч гривень, вище 6 поверхів — 200 тисяч, понад 16 поверхів — 300 тисяч гривень.

Міні-ТЕЦ за 12 мільярдів: коли запрацюють

Однією з ключових тем брифінгу стали когенераційні установки — міні-ТЕЦ, які місто будує для захисту критичної інфраструктури. За словами Пантелеєва, загальна вартість програми становить 12,5 мільярда гривень, включаючи роботи по семи об’єктах.

Як повідомляв раніше офіційний портал КМДА, місто закупило 15 когенераційних установок загальною потужністю 60 МВт вартістю близько 1,2 мільярда гривень. За попередніми планами, перші установки мали запрацювати в грудні 2025 року, але терміни зсунулися.

«Ми очікували, що п’ять установок підніметься в цьому році. Зараз відбувається захисна спорудність, перспективація, орієнтовані в середні місяці», — пояснив Пантелеєв затримку.

Він підкреслив, що проєкт захисту відповідає вимогам сучасного захисту та розроблений за стандартами Генштабу.

Когенераційні установки будуються одразу в залізобетонних захисних спорудах другого рівня захисту. Це робить їх значно менш уразливими для російських ударів порівняно з великими ТЕЦ.

«Є шелтери для когенераційних установок. Це наше рішення, це наші ресурси», — наголосив Пантелеєв.

Заступник голови КМДА пояснив, що міні-ТЕЦ призначені для резервного живлення великих станцій теплопостачання. Коли вимикається електроенергія, велика котельня зупиняється, і не існує таких потужностей генераторів, щоб її заживити. Міні-ТЕЦ працює для підтримки котельні, а залишок електроенергії може роздаватися на сусідні будинки.

Пункти незламності та підтримка населення

Для підтримки киян у складні періоди без тепла та електропостачання місто розгорнуло понад 1300 пунктів незламності. Це включає стаціонарні та пересувні пункти ДСНС, які продовжують працювати там, де це необхідно.

«В залежності від відвідуваності, ми проводимо моніторинг, ми можемо додавати або переміщати пункти незламності, для того, щоб люди мали можливість зарядити телефон або просто прийти в теплі приміщення», — розповів Пантелеєв.

На ринку зараз є автономні генератори — це не надто дефіцитний товар, що дозволяє киянам самостійно вирішувати питання тимчасового забезпечення теплом, підзарядки гаджетів та обігріву помешкань.

Фейки, які ускладнюють роботу служб

Під час брифінгу Пантелеєв окремо звернув увагу на проблему дезінформації, яка ускладнює роботу комунальних служб та створює паніку серед населення.

«Протягом цих складних днів стикаємося з такою комунікацією не зовсім коректною, в якій розповсюджуються фейки», — зазначив він.

Особливо він наголосив на фейках про злиття води з систем опалення.

«Згадується ситуація з тим, що не можна зливати будинки, якщо пам’ятаєте, що це щось таке незвичайне-незвичайне, що це колапс», — розповів заступник голови КМДА.

Насправді це абсолютно плановий, передбачений усіма технологічними нормативами захід.

Злив теплоносія застосовується навіть при невеликих відключеннях — це стандартна процедура для захисту будинків. Правила експлуатації теплових мереж, які існували ще з радянських часів, передбачають зупинку системи опалення при температурі нижче нуля градусів, якщо припиняється циркуляція теплоносія.

«За рахунок цього заходу, який був своєчасно організований, рішення приймалися ще під час обстрілів, ми зберегли наш житловий фонд», — підкреслив Пантелеєв.

Місто не має проблем масового характеру із замерзлими будинками, хоча окремі випадки можуть траплятися.

Особливо різко Пантелеєв відреагував на фейки про масову евакуацію. Вчора в соцмережах розповсюджувалися повідомлення про те, що в столиці можуть вибухнути житлові будинки і киянам доведеться евакуюватися.

«Слово евакуація взагалі, навіщо воно використовується, з якої мети? Можливо, це використовується, щоби якусь нову паніку створювати», — обурився заступник голови КМДА.

Він категорично заперечив можливість вибухів мереж:

«Вибухів мереж бути не може технологічно. І це такі невдалі якісь фейки взагалі».

Щодо закликів до евакуації, заступник голови КМДА підкреслив: місто взагалі не вживає цей термін.

«Не вживаємо, але, звичайно, згадуємо досвід 2022 року, коли багато киян виїхали з міста, у нас було 800 тисяч замість 3,5-4 мільйонів. І навантаження на всі системи значно зменшилося. Все, що може бути пов’язане зі зменшенням навантаження на енергетичну систему, — це плюс», — зазначив Пантелеєв, маючи на увазі саме добровільне рішення киян, а не примусову евакуацію.

Електротранспорт та критична інфраструктура

Щодо роботи електротранспорту, Пантелеєв розповів, що місто практикує заміну його автобусними маршрутами при дефіциті електроенергії.

«Це практика сьогоднішня, і доцільно тимчасово припиняти роботу електротранспорту, і цю електроенергію можна спрямовувати на критичні потреби», — пояснив він.

Лікарні відносяться до об’єктів критичної інфраструктури і мають електропостачання в цілодобовому режимі. Школи не є об’єктами критичної інфраструктури, але там, де є електропостачання, вони працюють. Батьки можуть обирати: відправити дитину до школи чи перейти на дистанційне навчання.

«Багато батьків звертається, що вони працюють і немає куди дитину повести, залишити. І це нерозумно. Тобто ці батьки — це ті ж самі працівники ДСНС, це вчителі, це медики, комунальники», — пояснив Пантелеєв необхідність збереження можливості офлайн-навчання.

Чому це важливо знати

Брифінг Петра Пантелеєва демонструє масштаб викликів, з якими стикається Київ у четверту зиму з часу масштабного вторгнення РФ до України. Безпрецедентна зупинка опалення в 6 тисячах будинків при -10°C показує, що місто працює на межі можливостей енергосистеми. Для киян критично важливо розуміти реальну ситуацію, не піддаватися панічним настроям від фейків та бути готовими до тривалих періодів без комунальних послуг. Інвестиції в когенераційні установки та системи резервування показують, що влада готується до тривалого протистояння, але відновлення після кожної атаки займає дні, а іноді — тижні. Знання про пункти незламності, програми компенсацій та реальні терміни відновлення дозволяє киянам планувати своє життя та приймати зважені рішення про залишення в місті або тимчасовий виїзд.