Скільки коштуватиме План стійкості

За словами мера, попередню вартість заходів у 67 млрд грн зменшили вдвічі — на підставі реальної оцінки фінансових та інших ресурсів, визначення переліку пріоритетів, а також фахової деталізації й підготовки проєктів до виконання. Наразі загальна вартість Плану складає 37 млрд грн. З них 31 млрд грн — це кошторис заходів загальнодержавного значення, ще 6,5 млрд грн припадає на додаткові проєкти, зумовлені специфікою столиці.

Які проєкти фінансують держава і місто разом

Пропорція фінансування заходів загальнодержавного значення визначена як 50/50 — держава/місто. До цього блоку належать:

• захист критичної інфраструктури;
• розподілене теплопостачання;
• розподілена когенерація;
• резервне тепло-водопостачання.

Які проєкти Київ фінансує самостійно

Крім спільних заходів, до міської частини плану додатково включені проєкти, зумовлені винятковою специфікою столиці. Кличко наголосив, що вони мають таке саме пріоритетне значення, як і загальнодержавні:

• відновлення пошкоджених енергооб’єктів;
• ремонт електричного обладнання;
• енергостійкість житла і соціальної сфери;
• проєкти розвитку.

Вартість робіт, покладених на плечі міста в межах спільних заходів, сягає більше 17 млрд грн. Разом із додатковими міськими проєктами сума фінансування, яку бере на себе Київ, зросла до 22 млрд грн.

Що вже зроблено станом на початок серпня

На початку року Кличко пояснював, що Києву потрібно 1700 МВт електроенергії для забезпечення понад трьох з половиною мільйонів жителів. За словами мера, по водопостачанню наразі виконано близько 40% — збудовано 16,7 МВт резервних потужностей із запланованих 40 МВт. Із запуском когенераційних установок ситуація краща: у мережу вже подають понад 57 МВт, це майже 30% від плану. Найповільніше просувається резервне теплопостачання — в роботі перебуває приблизно половина запланованих потужностей, 1 ГВт із 2,1 ГВт.

Окремо про хід робіт відзвітувало Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури: за державні кошти воно закупило обладнання мобільної розподільної генерації, а завдяки заощадженим 153,9 мільйона гривень — додаткові когенераційні установки для Києва. За урядовим дорученням столиця отримує вісім таких установок потужністю по 2,3 МВт: шість із них уже передали громаді, ще дві наразі доставляють.

Чи справді план виконано лише на 6%

Наприкінці липня депутат Київради Максим Нефьодов заявляв, що Київ виконав План стійкості лише на 6%, попри наявність необхідного фінансування. Звіт міського голови перед РНБО малює іншу картину — з конкретними відсотками виконання по кожному напрямку та поясненням, які потужності вже працюють у мережі. Розбіжність в оцінках лишається непоясненою: жодна зі сторін не навела спільної методики підрахунку відсотка виконання. Про цю заяву згадував і трекер петицій kyiv.news, уточнюючи, що на рахунках «Київтеплоенерго» вже акумульовано 9 млрд грн, а депутати Київради додатково виділили ще 1,25 млрд грн.

Чому це важливо знати

Для киян ця розбіжність в оцінках означає одне: наскільки місто буде готове до нового опалювального сезону, поки залишається предметом суперечки між міською владою та депутатським корпусом, а не встановленим фактом. Гроші на заходи є, і подальші звіти про освоєння коштів покажуть, чия оцінка ситуації точніша.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у березні Київрада на позачерговому засіданні розглядала першу версію плану енергостійкості. Тоді ж, за оцінкою КМДА, загальний бюджет плану сягав 67,5 млрд грн, а дефіцит фінансування — 47 млрд.