Скільки коштує план і звідки гроші

За даними зведеного бюджету Мінрозвитку станом на 22 лютого 2026 року, план охоплює сім основних напрямів. Найбільша стаття — резервне живлення теплопостачання: загальний бюджет 22,4 млрд грн, з яких 14,4 млрд вже передбачено, дефіцит — майже 8 млрд грн. Основна частина цих коштів — 15 млрд грн — спрямована на когенерацію.

На другому місці — децентралізація опалення: потреба становить майже 18 млрд грн, проте фінансування на цей напрям поки що нульове. План передбачає заміщення потужностей трьох ТЕЦ: перший об’єкт потребує 922 МВт (вартість близько 5 млрд грн), другий — 835 МВт за 6,3 млрд грн (578 блочно-модульних котелень), третій — 700 МВт за 6,6 млрд грн (259 блочно-модульних котелень).

Відновлення потужностей потребує ще 10 млрд грн, з яких наявне фінансування покриває менше мільярда. Найкритичніші позиції — ремонт електричного обладнання ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 на 5,9 млрд грн, на які поки що немає жодної гривні.

Що з фізичним захистом та резервними джерелами

Захист критичних елементів столиці потребує 5,8 млрд грн, передбачено лише 2,4 млрд, дефіцит — 3,4 млрд грн. З 57 об’єктів електро- та теплопостачання, які потребують захисту, наразі захищено лише 4. Серед них — 10 комунальних об’єктів, 18 об’єктів ДТЕК та 28 об’єктів водопостачання та водовідведення.

Критична інфраструктура Києва забезпечена альтернативними джерелами лише на 37%. Покрито 56,1 МВт, тоді як потреба в генераторах — 152,55 МВт, а в пристроях збереження електроенергії (ПЗЕ) — 105 МВт. Потреба у фінансуванні — 5,6 млрд грн, передбачено лише 1,3 млрд грн.

Розподілена електрична генерація покриває лише 16,5% потреб комунального сектору — 28,5 МВт з необхідних 172,95 МВт. План передбачає введення когенераційних установок потужністю 107 МВт до 1 вересня 2026 року та ще 32,2 МВт до 1 жовтня. Потреба у фінансуванні — 7,3 млрд грн, передбачено 5,9 млрд грн, дефіцит — 1,4 млрд грн.

Які заходи місто вже виконує

24 березня в етері телеканалу «Київ» Пантелеєв заявив, що місто вже працює за кількома напрямами: фізичний захист енергетичних об’єктів, розвиток когенерації та підготовка житлових будинків. Окрему увагу приділяють програмам співфінансування для ОСББ.

«Громади мають змогу долучитися до програм співфінансування, які дозволяють зробити будинки автономними, енергостійкими та незалежними — фактично перетворити їх на маленькі фортеці. Весь час до початку опалювального сезону ми маємо використати максимально ефективно, щоб зміцнити місто та наростити нашу спільну стійкість», — заявив Пантелеєв.

На енергостійкість самих киян — ОСББ, індивідуальні теплові пункти, сонячну генерацію та генератори — план передбачає ще 3,5 млрд грн. Наявне фінансування — лише 590 млн грн. Зокрема, сонячна генерація для 343 об’єктів оцінюється у 2,7 млрд грн, з яких виділено лише 241 млн.

Чому держава поки що не допомагає

Пантелеєв оприлюднив відкриту частину плану на своїй сторінці у Facebook ще 3 березня, після засідання РНБО. Він наголосив, що повний документ містить інформацію з обмеженим доступом, а звинувачення столиці в непідготовленості є безпідставними.

Водночас посадовець визнав: план доведеться коригувати, оскільки держава поки не обіцяє допомогу у своїй частині виконання. За даними КМДА, державна складова не має підтверджених зобов’язань — ні фінансових, ні законодавчих, ні організаційних.

«Спільно з державою ми зможемо виконати набагато більше», — сказав Пантелеєв уже 24 березня. Місто передбачило понад 10 млрд грн власних коштів, але загальний дефіцит у 47 млрд грн без державного фінансування покрити неможливо.

Чому повну децентралізацію не здійснити за один сезон

Київ проєктували за радянською моделлю повної централізації: тут зосереджено 18% усіх багатоповерхівок країни та найбільша система централізованого теплопостачання в Україні. Повністю впровадити модель децентралізації за короткий термін неможливо — ці проєкти розраховані на два-три роки і більше.

План стійкості включає як короткострокові заходи — захист об’єктів та встановлення резервного живлення, так і середньострокові — будівництво нових когенераційних потужностей та заміщення ТЕЦ модульними котельнями. Як зазначив Пантелеєв, Київ готується не лише до наступної зими, а глобально, на роки наперед.

Як лівий берег готує власну альтернативу паралельно

Паралельно з міським планом, на рівні районів також розробляють власні рішення. 23 березня голова Деснянської РДА Максим Бахматов оприлюднив план створення альтернативних джерел тепла та електроенергії для лівобережних районів — Деснянського, Дніпровського та Дарницького, де у зоні ризику перебувають близько 1,5 мільйона мешканців.

Мета плану Деснянської РДА — до 1 жовтня 2026 року розгорнути потужності на 300 МВт тепла та 100 МВт електрики лише для одного Деснянського району. За попередніми оцінками, реалізація потребує 8-12 млрд грн. Як ми раніше писали, план Деснянської РДА став першою спробою на рівні району системно підійти до створення альтернативи, а не лише ліквідації наслідків.

Обидва плани мають спільну логіку: відхід від моноджерельної моделі на користь розподіленої генерації. Різниця у масштабі: місто працює стратегічно з бюджетом у 67,5 млрд грн, район — тактично, з дедлайном до 1 жовтня.

Раніше ми писали

Лівий берег Києва ризикує знову лишитись без опалення — Деснянська РДА підготувала план альтернативних джерел тепла на 300 МВт для трьох районів.

Київрада 10 березня розглянула план енергостійкості столиці на позачерговому засіданні — перший такий документ серед міських рад України.

Як Київ будує енергонезалежність: 10 кроків влади для захисту від повного блекауту.