Що передбачає план

Документ описує перехід від моноджерельної моделі теплопостачання до гібридної. Базовим залишається ТЕЦ-6 як основне джерело тепла, однак план передбачає створення резервної генерації на двох рівнях. Перший — встановлення модульних котелень потужністю до 30 МВт на базі 115 центральних теплових пунктів району. Другий — локальні котельні для окремих будинків або груп із 1–5 будинків та об’єктів соціальної інфраструктури.

Паливом для нових потужностей слугуватиме природний газ із резервом скрапленого газу (LPG). Для менших об’єктів передбачені альтернативні джерела. Кожна установка матиме резервне електроживлення від генераторів.

У частині електропостачання план передбачає кілька варіантів: мобільні дизель-генератори до 2 МВт, тимчасові когенераційні газові установки до 4,5 МВт, постійні когенераційні установки сумарною потужністю до 75 МВт та газові турбіни потужністю 25–100 МВт. На рівні окремих будинків — акумуляторні системи, сонячні панелі та резервні генератори. Орієнтовна потужність однієї площадки — 15 МВт, планується 8–10 таких площадок по периметру району.

Чому зараз

Деснянський район (понад 750 будинків, більш ніж 300 тисяч зареєстрованих мешканців) критично залежить від однієї станції — ТЕЦ-6. Зима 2025–2026 років продемонструвала вразливість цієї моделі. Як ми писали у січні, після ракетного удару 24 січня ТЕЦ-6 працювала лише на 30% потужності, а близько 600 будинків на Троєщині залишилися без опалення, води та електрики при температурі до мінус 25 градусів.

Упродовж опалювального сезону Деснянський район шість разів перезапускав систему теплопостачання — щоразу після чергових ворожих ударів. Ситуацію ускладнив удар по ТЕЦ-4 (Дарницька ТЕЦ) 19 лютого, що залишив Дарницький і Дніпровський райони частково без опалення. Як зазначає Бахматов, ризик руйнування ТЕЦ-6 та ТЕЦ-4 відомий із 2022 року, однак системної альтернативи досі не створено.

Як інші міста готувалися до кризи

Бахматов наводить приклади міст, які вже мають альтернативні джерела тепла та електроенергії: Миколаїв, Черкаси, Дніпро, Бориспіль, Житомир. Миколаївська область, зокрема, перейшла на модель, де 58% об’єктів не залежать від газу. У липні 2025 року Миколаївська обладміністрація уклала угоди на закупівлю блочно-модульних котелень на суму понад мільярд гривень після того, як удар по Миколаївській ТЕЦ залишив 100 тисяч мешканців без тепла.

«В ідеалі такий план мав з’явитись навесні 2022, 2023, 2024 чи 2025 року», — зазначає голова Деснянської РДА.

Скільки це коштуватиме

Орієнтовна вартість проєкту для Деснянського району — 8–10 мільярдів гривень. Бахматов порівнює цю суму з вартістю будівництва однієї київської транспортної розв’язки. За його словами, бюджет Києва є другим після державного, і якби щороку 10% спрямовувалося на альтернативні джерела енергії, столиця вже мала б резерв.

Для контексту: бюджет Києва на 2026 рік ухвалений Київрадою на рівні понад 106 мільярдів гривень доходів і 113 мільярдів видатків. Як ми раніше повідомляли, під час хакатону «Енергетична незалежність Деснянського району» у лютому РДА оцінювала вартість програми у 8–12 мільярдів гривень. Пошук коштів планується через роут-шоу для інвесторів та взаємодію з Кабінетом міністрів.

Законодавча база вже існує

Постанова Кабінету міністрів №1320 від 7 грудня 2023 року передбачає спрощену процедуру будівництва та розміщення когенераційних установок, блочно-модульних котелень і генераторів на період воєнного стану. Це означає, що для розгортання нових потужностей не потрібні стандартні тривалі процедури землевідведення та будівельні дозволи.

Прихована загроза: що відбувається з теплотрасами

Окрему увагу в плані приділено стану тепломереж після тривалого простою. Коли сталеві труби залишаються без циркуляції теплоносія, пояснюють автори документа, у них запускаються деструктивні процеси: прискорена корозія від стоячої води, аерація на межі води та повітря, мікробіологічна корозія від сульфатредукуючих бактерій, зовнішня деградація ізоляції та замулювання.

Наслідок — при повторному запуску витончений метал може не витримати робочого тиску, що загрожує масовими аваріями. У найгіршому сценарії це може призвести до неможливості подальшої експлуатації тепломереж. Як ми писали нещодавно, подібна проблема вже проявляється — на мосту Патона 22 березня прорвала магістральна тепломережа діаметром 600 мм.

Хто розробив план

До експертної групи, створеної на базі Деснянської РДА, увійшли п’ятеро фахівців: експерт науково-технічної ради ГО «Науково-технічної ради енергетиків і електротехніків України» Максим Сагдієв, в.о. директора ПП «ТЕПЛОПРОЕКТ» Ольга Єрьоменко, експерт Технічного штабу з вирішення надзвичайних енергетичних криз ПРООН Борис Костюковський, директор ТОВ «АЛМІС» Михайло Сильченко та директор Державного підприємства ДКТБ Тепломасообмінних Процесів Інституту Технічної Теплофізики НАН України Дмитро Кіржнер.

Документ із деталізованим планом, як зазначає Бахматов, буде надісланий меру Києва, прем’єр-міністру України та СБУ.

Чому це важливо знати

Три лівобережні райони Києва щозими стають заручниками двох станцій — ТЕЦ-6 та ТЕЦ-4. Кожен влучний удар залишає сотні тисяч людей без тепла, води та світла. План Деснянської РДА — перша спроба на рівні району системно підійти до створення альтернативи, а не лише ліквідації наслідків. Як зазначає Бахматов, ефективність мера Києва варто вимірювати у мегаватах тепла та електроенергії, побудованих до наступного опалювального сезону. Залишилося менше 25 тижнів.