Одна з багатопрофільних лікарень правого берега столиці оснащена дев’ятьма генераторами загальною потужністю до одного мегавата. Основний генератор на 400 кіловат забезпечує живлення приймального відділення, всіх операційних, відділень інтенсивної терапії та ліфтів. У відділеннях передбачене часткове електропостачання розеток та освітлення.

Апарати штучної вентиляції легень і монітори у відділеннях інтенсивної терапії мають власні акумулятори, які підтримують роботу протягом кількох хвилин — поки відбувається автоматичне переключення на генератори. Це критично важливо для пацієнтів, чиє життя залежить від безперервної роботи електроніки.

Для автономного опалення лікарня використовує мобільну котельню потужністю 1800 кіловат, яка складається з трьох блоків. Система подає тепло температурою 80 градусів і довела свою ефективність навіть під час сильних морозів.

Чому це відбувається

Необхідність енергетичної автономності лікарень виникла через масовані російські атаки на енергетичну інфраструктуру України. Як ми раніше писали, лише на початку лютого 2026 року Росія атакувала теплоелектроцентралі в восьми областях, залишивши тисячі людей без тепла у 25-градусний мороз.

У Києві ситуація особливо складна. За нашими попередніми даними, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 не зможуть вийти на повну потужність до закінчення опалювального сезону. Після масованої атаки 9 січня близько 400 багатоповерхових будинків столиці залишалися без опалення.

Лікарні належать до критичної інфраструктури, тому графіки відключень на них не поширюються. Однак після ракетних ударів навіть медзаклади можуть тимчасово залишитися без централізованого електропостачання — саме тому резервне живлення є питанням життя та смерті для пацієнтів в операційних та реанімації.

Хто відповідає

За забезпечення медзакладів автономним живленням відповідає Міністерство охорони здоров’я України спільно з місцевими органами влади. За даними МОЗ, понад 3500 генераторів різної потужності — від п’яти кіловат до одного мегавата — уже працюють у медичних закладах країни.

Департамент охорони здоров’я міста Києва координує роботу столичних лікарень та контролює їхню готовність до блекаутів. Кожен медзаклад, що надає екстрену та спеціалізовану допомогу, має операційні та реанімаційні відділення, зобов’язаний мати резервні джерела живлення.

Що роблять зараз

Більшість медзакладів, які надають екстрену та спеціалізовану допомогу, уже мають резервні джерела живлення. За інформацією МОЗ, 89 відсотків лікарень з першої медичної допомоги забезпечені автономним теплопостачанням — це котельні, які працюють на пелетах, газу або дизельному паливі.

Водопостачання залишається складнішим питанням. Лише 63 відсотки медзакладів мають власні свердловини. Інші лікарні сформували стратегічні запаси води — від 200 кубометрів технічної води до 10 тисяч літрів питної. У критичних ситуаціях надзвичайники доставлятимуть воду цистернами.

МОЗ створило стратегічний запас пального на 3,3 мільйона літрів. Цього резерву має вистачити для роботи генераторів протягом трьох-п’яти днів повного знеструмлення.

Чому це важливо знати

Для пацієнта в операційній чи реанімації вимкнення світла — це не побутова незручність, а критична загроза життю. Навіть коротке знеструмлення може зупинити роботу апаратів штучної вентиляції легень, моніторів життєвих показників та іншого обладнання.

Багатопрофільні лікарні щодня приймають близько сотні пацієнтів з політравмами, серцевими нападами та іншими невідкладними станами. У стаціонарах одночасно можуть перебувати понад півтисячі людей. Енергетична автономність гарантує, що медична допомога не припиниться ані на секунду.

Як ми повідомляли раніше, повне знеструмлення Києва залишається реальним сценарієм. У таких умовах автономність лікарень стає питанням національної безпеки — медична система має функціонувати за будь-яких обставин.

Раніше ми писали

У лютому 2026 року ми розповідали про атаки Росії на теплоелектроцентралі в восьми областях під час 25-градусних морозів. Також ми повідомляли, що київські ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 навряд чи запрацюють на повну потужність до кінця опалювального сезону. Енергетична криза в столиці залишається однією з найгостріших проблем для киян.